fbpx

Мій батько був впевнений, що я погоджуся переписати на нього квартиру. Після цього він планував вигнати мене. Саме тоді відкрилося і справжнє обличчя моєї мачухи. Я відмовилася, але тепер третину своєї зарплати я щомісячно відправляю батькові на картку

Рідний батько заради квартири хотів вигнати мене на вулицю.

Моєї мами не стало, коли я була ще зовсім крихіткою. Тато особливо довго не сумував, а відразу ж одружився вдруге. Мачуха у мене з’явилася в кращих традиціях казок про Попелюшку: принеси, подай, пішла геть в свою кімнату. Незабаром у мачухи і тата народилася дитина. Це і було причиною їх одруження. В спектр моїх обов’язків крім прибирання та допомоги в готуванні входили ще й послуги безкоштовної няні. За матеріалами

Мені було всього десять років, і я втомилася слухати, яка я недолуга. Братику все купували, плекали і балували. Мене ж кривдили і абсолютно не підтримували. Я завжди носила речі на кілька розмірів більші, сутулилася і намагалася здаватися непомітною.

Як тільки брат трохи підріс, його відразу ж переселили в мою кімнату, а мене відправили спати в зал. Я навіть не засмутилася. Цього і слід було було очікувати.

Правда, варто сказати хоч кілька хороших слів про мого батька. Він відразу ж припинив бажання моєї мачухи розпускати до мене руки. А вона намагалася. Мені постійно говорили, яка я страшна і недолуга, що на мене не зверне увагу жоден хлопець і я все життя буду проїдати їх хліб …

Мачуха часто називала мене тупою, я розуміла, що нікому не потрібна. Тому жила в постійному страху, що мене просто виставлять на вулицю. Втім, мачуха про це мені регулярно натякала. Судний день повинен був настати тоді, коли мені виповниться вісімнадцять. Тоді мені доведеться піти і перестати їх дратувати своєю присутністю.

Всі канікули я проводила у бабусі, поки батьки з братом відпочивали на морі. Бабуся в відкриту говорила, що не любила мою маму, і добре, що її тепер немає. Це було нестерпно слухати.

Я не розуміла, чому вони не здали мене в інтернат. А потім правда несподівано випливла. За кілька місяців до мого повноліття я випадково почула розмову мачухи і батька.

Читайте також: Тепер Максима щодня чекала вдома гаряча вечеря і сніданок. Анна виявилася дуже доброю і чуйною жінкою, до якої була дуже невдячна доля. Діти теж зовсім не заважали чоловікові. Через місяць до нього завітала непрохана гостя – об’явилася колишня дружина чоловіка. Та ще й з претензіями, що він тут уже когось завів

Вона все переконувала його, що я не погоджуся і це неправильно. Батько ж твердив своє. Мовляв я його дочка, він мене виховував десять років і пора мені заплатити за рахунками. Ось тепер відкрилося справжнє обличчя моєї мачухи – на відміну від батька у неї залишилася хоч крапля совісті. Біологічний ж батько був впевнений, що я погоджуся переписати на нього квартиру. Після цього він планував відправити мене на всі чотири сторони.

І ось настав той фатальний день. Мені виповнилося вісімнадцять. Мачуха навіть спекла торт, а тато подарував якусь футболку. Прийшла бабуся. Ми сіли за стіл і тут тато почав штовхати святкову промову про те, що прийшов час платити по боргах. Я тепер доросла і повинна нести відповідальність за свої вчинки. Бабуся все підтакувала. А потім вони запропонували мені зібратися і прямо зараз поїхати до нотаріуса, щоб подарувати батькові мою квартиру за його доброту до мене.

Бабуся «згадала», як моя мама хотіла це зробити, але не встигла … У всіх трьох були настільки дурні вирази облич, що я не витримала і розреготалася. Я вирішила відразу ж віддячити їм за все. Моя доброта полягала в тому, що я даю їм тиждень, щоб забратися з моєї квартири. І час вже пішов!

Що тут почалося! Я тільки посміхнулася і вказала їм усім на двері. Зібралися вони не за тиждень, а за добу.

А ще через один день прийшов батько і виставив мені рахунок … за моє утримання до вісімнадцяти років. Вийшла досить велика сума. Я лише знизила плечима і пообіцяла віддати «борг».

Мені пощастило практично відразу ж влаштуватися на роботу в супермаркет. Третину своєї зарплати я щомісячно відправляю батькові на картку. З мене не убуде! Зате квартира при мені і я тепер живу спокійно.

Добре, що мама про мене колись подбала.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page