Накрила я гарний стіл на Різдво, бо знала, що до мене Михайло прийде, хотілося його добре прийняти.
Але мої дочки дзвонили мені то одна, то друга, навіть не дали гарно гостя прийняти.
Мені 65 років, Михайло мене заміж кличе. Наміри у нього більше, ніж серйозні.
Ми обоє давно залишилися без своїх других половинок.
А потім я ще на заробітках в Іспанії була майже 12 років, і Михайло весь цей час на мене чекав.
Тепер він вже поставив питання руба – сходитися нам нарешті треба, і жити разом, бо коли ж, як не тепер?
Але дві мої дорослі доньки проти того, щоб я заміж виходила і вела Михайла до нас додому.
Хоча вони дві його дуже добре знають, він їм завжди допомагав, поки я на заробітках була.
Дочки проти, бо кожна хоче, щоб я їй допомагала, а не своє особисте життя влаштовувала.
Вони обидві зараз закордоном: старша дочка з своїм сином в Чехії, а молодша з своєю донькою в Італії.
Внуки у мене ще маленькі, а дочки хочуть там на роботу влаштовуватись, от мама їм і стала потрібна, щоб дітей глядіти, по суті – мені треба стати безкоштовною нянькою.
Дочки вже між собою навіть пересварилися, не можуть вирішити, до кого я маю їхати, бо я одна, а їх дві!
Я мала їхати ще до Нового року, але захворіла, і ще вдома залишилася.
До речі, виходив мене Михайло, він дуже хороший.
Добре мені з ним, любимо ми один одного. І я не хочу знов його залишати.
І він добре каже, що якщо не зараз, то коли нам сходитися?
Старша дочка каже, що я совісті не маю, лише про себе думаю.
Молодша попереджає, що вона вже знайшла роботу, і якщо я не приїду, вона все через мене втратить.
А в мене від них усіх голова обертом іде. Не знаю, що мені вирішити? До кого їхати?
До старшої доньки в Прагу, чи до молодшої в Рим?
Чи не звертати на них увагу, нехай самі вирішують свої проблеми?
Михайлу теж ця ситуація не подобається, але він мовчить. З розумінням ставиться, бо мова йде про моїх дітей. Каже, щоб я сама вирішувала.
А мені дуже важко прийняти в цій ситуації якесь рішення!
Дайте пораду, а що б ви робили на моєму місці?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- На саме Різдво я мала одного дивного гостя, ніколи б не подумала, що ще колись побачу його, а він взяв, і сам прийшов. Це був мій колишній чоловік Степан, він постарів за всі ці роки, але я відразу його впізнала. Виявилося, що сімейне життя на чужині у нього не склалося, дружина все майно забрала собі, залишивши його без нічого. І тут Степан згадав про сина, хтось розповів йому і про мій будинок
- Я вийшла заміж доволі пізно, аж в 36 років, і тепер вже сумніваюся, чи правильно я зробила. Всі важливі рішення чоловік приймає разом з своє мамою, моєї думки ніхто не питає, а мені все це не подобається, не про таке сімейне життя я мріяла
- На Йордан, 19 січня, я сама сиділа вдома, бо донька з зятем кудись пішли в гості, а про мій день народження вони забули. Але ввечері приїхав мій син, з дружиною та онуками, щоб мене привітати з ювілеєм. Він побачив, що я засмучена, і відразу зрозумів в чому справа. Іван не ображається, що за 11 років, поки я була на заробітках, я все доньці висилала. Син пропонує мені до нього переїхати, щоб не бути тут зайвою
- Коли мами не стало, татові було всього 55 років. Він сумував за нею, нічого не хотів робити, обійстя заросло бур’янами. А потім до нього стала ходити сусідка, тітка Тамара підмовляла батька, щоб він перебрався до неї. Тато мене не слухав, а зробив, як сказала вона
- У нас з чоловіком виникли фінансові труднощі, нам були потрібні кошти. У мого брата гроші були, і ми з чоловіком пішли до нього в надії, що він нам позичить необхідну суму, але брат відмовив. Він сказав, що мені одній віддав би ці гроші навіть просто так, але Валерію він навіть в борг їх не дасть. Тоді я взяла кредит, і тепер я про це дуже шкодую