Ця не дуже приємна для мене історія тягнеться ще від початку липня, і мені вже все це добряче набридло, та я досі не знаю, що робити.
Мені 56 років, і я надумала з чоловіком своїм розлучатися – зібрала йому валізи, і відправила його до мами в село.
І що ви думаєте? Розлучитися мені не дають ні діти, ні свекруха.
Виходить, що я, доросла людина, скоро на пенсію вийду, а сама рішення прийняти не можу.
Ми прожили з чоловіком 30 років, у нас дві дорослі доньки, вже самі мають власні сім’ї.
І доньки мене не зрозуміли, раптом стали на сторону батька.
– Мамо, подумай, що люди скажуть? І як тато тепер без тебе жити буде? Ну подумаєш, не подарував він тобі той подарунок.
– Не в подарунку справа, – кажу їм. – Просто мені набридло все це терпіти!
У мене і справді на початку липня був день народження. І чоловік не те, що подарунок не подарував, він навіть не згадав про моє свято!
Я все розумію, у мене не ювілей, і на якісь дорогі подарунки я і не чекала. Але ж можна було хоча б словами мене привітати? І так всі 30 років, які ми з ним прожили.
З свого боку, я чоловіка завжди і з днем народження, і з іменинами вітала, нехай щось маленьке, але завжди куплю, щоб йому приємно було.
А він мені за роки сімейного життя жодної квіточки не подарував! І уваги від нього я теж ніколи не бачила. Ніби і був у мене весь цей час чоловік, але я все завжди робила сама.
Ще й свекруха, мама його, мені добряче життя псувала. Приїде до нас, привезе з села якоїсь дешевої зелені, і стане мене повчати:
– Ти радіти маєш, що мій Іван з тобою живе! Он скільки самотніх жінок! Він лише на вулицю вийде, так відразу заберуть, ще й дякувати будуть!
Не знаю сама, чому саме тепер, але я вирішила, що нехай забирають! А я хочу спокійно пожити одна.
Квартира, в якій ми живемо, моя, вона мені у спадок ще до нашого одруження перейшла. Так що чоловік нехай збирає речі, і йде на всі 4 сторони.
Відразу на наступний день прибігла свекруха, і стала мене просити, щоб я Івана назад прийняла, бо не дасть собі раду він без мене.
І доньки кажуть, що перестануть спілкуватися зі мною, якщо я не передумаю розлучатися.
Ну чому вони всі не розуміють, що я просто не хочу більше з ним жити під одним дахом?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Коли батьків моєї подруги Марини не стало, сестра швиденько їх квартиру оформила на себе. Відтоді Марині дуже важко жилося, чоловік щодня докоряв їй за це. А якось він занедужав і Марина набрала сестру
- Мій чоловік вислав з Америки велику суму грошей і сказав порівну поділити між дітьми. Та я вирішила, що доньці потрібніше, тому сину дала лише невелику частину. Через кілька років чоловік повернувся додому і тепер я не знаю, що я маю йому сказати
- Якось ввечері свекруха прийшла до нас з чоловіком і сказала, що в них зі свекром є чимала сума грошей, вони багато років відкладали її. Я ніколи не очікувала, що вона про таке зізнається, але те, що вона сказала далі, ще більше спантеличило мене
- Моя мама рік тому вийшла на пенсію, і відтоді їй не вистачає грошей. Щосуботи мама приходить до нас в гості, і потім ми разом йдемо в торговий центр купувати все необхідне. Такий похід в супермаркет щотижня мені обходиться мінімум півтори тисячі гривень, виходить, що в місяць я на свою маму витрачаю щонайменше 6 тисяч, і мій чоловік проти цього
- Два роки тому моя рідна сестра купила земельну ділянку в нашому селі, захотіли вони з чоловіком будуватися. Грошей у них трохи було спочатку, тому скоро фундамент звели і стіни почали гнати. Згодом Оксана стала бігати до мене щодня, її чоловік постійно щось просив у мого Миколи. Не було й дня, щоб вони не з’являлися на нашому подвір’ї, або не телефонували нам. Я тоді ще не знала, чим все це закінчиться