fbpx
Життєві історії
Мелажка не пускала чоловіка на заробітки. Вдома вони тримали господарство, роботи було вдосталь, а чоловіку хотілося на заробітки. Почав Йосип пропадати кожне літо, діти не бачили батька, а дружина – чоловіка. Якось ввечері зайшов сусід у хату, побачивши, як Мелажка збирає харчі в дорогу чоловікові та й не втримався, розповів, що у нього там є жінка та двоє синів. Все село гуло, що чоловік живе подвійним життям. Соромно було Мелажці, але куди від того сорому втічеш. Нікуди! А згодом від синів прийшов лист

Мелажка не пускала чоловіка на заробітки. Вдома вони тримали господарство, роботи було вдосталь, а чоловіку хотілося на заробітки. Почав Йосип пропадати кожне літо, діти не бачили батька, а дружина – чоловіка. Якось ввечері зайшов сусід у хату, побачивши, як Мелажка збирає харчі в дорогу чоловікові та й не втримався, розповів, що у нього там є жінка та двоє синів. Все село гуло, що чоловік живе подвійним життям. Соромно було Мелажці, але куди від того сорому втічеш. Нікуди! А згодом від синів прийшов лист

Жінка не пускала чоловіка на заробітки. Вдома вони тримали господарство, роботи було вдосталь, а чоловіку вскортіло на заробітки. Все село гуло як чоловік жив подвійним життям. Соромно було Мелажці, але куди від того сорому втічеш. Нікуди! За матеріалами

Вони ніколи не жалілись на своє подружнє життя. Мелажка була вчителькою, а Йосип працював на заводі. Була повноціна сім’я : мама, тато, троє діток, чого ж і ше бажати? Збудували будинок, сімейному щастю не було меж.

Але настали часи скорочення, і Йосипа звільнили, на одну зарплату вчителя було прожити важко і Йосип почав їздити на заробітки.

Почав чоловік пропадати на кожне літо, діти не бачили батька, дружина – чоловіка.

Про секрет Йосипових заробітків можливо ніхто б ніколи не взнав, якби не один раз… Сусіди родини святкували день народження і Йосип трохи перeбрав та й наговорив лишнього Степану. А в того рoт, як помело, нічого довго не затримується. Степан – племінник Мелажки довго думав чи розповідати тітці, а потім вирішив хай буде все як є.

Йосип знову збирався в путь. Жінка готувала їжу в дорогу. А Степан, що прийшов до них просто не міг на то дивитись, але промовчав. На іншому кінці країни його чекала інша родина. Не поїхав чоловік на заробітки лише, коли прихворів і не зміг. Не попередив свою другу родину, а вона написала листа .

Лист прийшов від дітей, які писали як скучають за татом і що скоро випускний. Це все прочитала Мелажка, її болю не було меж. Вона плaкала гіркими сльозами і не розуміла за що. Вона переварила усе в своїй голові і вирішила поговорити з чоловіком, коли він одужає. Він не міг дібрати слів, щоб усе пояснити дружині. Втулились один в одного і ні слова.

– Вибач мені, це було давно, я не зміг встояти і наробив дурниць. Але там жити я не хочу і Христя про це знає, тут мій дім.

Мелажка пробачила, все-таки стільки всього прожили разом, стільки пройшли , але на роботу більше не пускала. Проти дітей нічого не мала, була непроти, щоб вони бачились із своїм татом.

Згодом його сини переїхали до них в село, усе село гуло коло їх хати. Одружили сина Йосипа на сусідці і це дало ще більше приводів для плiток…

Але вони жили щасливо, бо, попри все були міцною родиною.

Фото ілюстративне, з вільних джерел

facebook