В суботу я зустрічалася зі своїми подругами, ну і, звісно ж, обговорювали, у кого як йдуть справи, бо останнім часом ми дуже рідко зустрічаємося. Хтось з жінок почав скаржитися на свекруху свою, ну і я почала розповідати про свої проблеми з мамою мого чоловіка. Однак подружки тільки посміялися з мене, ніхто всерйоз не сприйняв те, що коли свекруха хоче з вами дружити, то це проблема не менше тієї, чим коли вона вас ненавидить.
Так я і сама ніколи й подумати не могла, що мені доведеться скаржитися на те, що свекруха записалася до мене в подруги. Може це я якась відлюдькувата, але мені це якось не до душі зовсім, як виявилося.
Справа в тому, що коли ми ще були не одружені з коханим, то його мама вже тоді мені дзвонила просто поговорити по телефону і дізнатися як мої справи. Мені було так дивно це, адже я ніколи не зустрічала такого. Я вкрай не люблю довго розмовляти по телефону, тим паче з малознайомими мені людьми, для цього є зустрічі. А телефон для того, щоб чітко, ясно і по справі викласти, що тобі потрібно від людини. Але моя мама тоді мене переконала підтримувати гарний зв’язок зі своєю майбутньою свекрухою, адже це так добре, що та намагається налагодити зі мною гарні відносини.
Після весілля ми жили на відстані від матері чоловіка, і спілкуватися все одно доводилося по телефону. Вона ніколи не говорила нічого зайвого або образливого, але мене все ж трохи дратувала ось ця щоденна балаканина ні про що, а вже не знала, що їй говорити і про що їй розповідати.
Але ось сама моя свекруха вирішила, що їй дуже самотньо жити в селі і продала свій будинок, купивши маленьку квартирку в нашому місті. І тепер я отримала щось серйозніше телефонних дзвінків. Мама чоловіка часто буває у нас в гостях. А вірніше я б сказала, що вона приходить в гості конкретно до мене. Вона вирішила, що ми з нею подруги. Постійно лізе до мене в душу, розпитує про все, дає, як вона думає, мудрі життєві поради. Але ж мені то все не потрібно зовсім.
Найгірше, що вона постійно нав’язується зі мною на зустрічі з моїми подругами і походи в кіно. Я розумію, що їй, швидше за все, дуже сумно одній в новому місті, але я теж постійно підтримувати її не можу, хай би залишалася жити там, там у неї і рідні є і друзі. Або тільки через те, що я заміжня за її сином, я повинна бути подругами з нею?
Мої подружки кажуть, що я сама не знаю, від чого відмовляюся. Адже їх свекрухи не мають до них таких дружніх та добрих почуттів, а навпаки, лише один негатив з їх боку мають. А моя хороша людина і добра, і всього лише хоче моєї уваги. Але я людина практична. Я не люблю порожніх балачок по телефону і небажаний візитів «подружки» в особі матері свого чоловіка.
Розумієте, у нас велика різниця у віці і абсолютно різні інтереси. Я не хочу ображати свою свекруху простим ігноруванням, а й натяки про те, що мені з нею нецікаво, вона не розуміє. З чоловіком теж якось незручно говорити на цю тему, він, як чоловік, навряд чи зрозуміє взагалі, чому я не задоволена і чому не хочу будувати дружніх відносин з його мамою.
Загалом, як не образливо сказати свекрусі, що мені хотілося б з нею спілкуватися тільки як з мамою чоловіка, а не з подругою? Ми з нею зовсім різні люди.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
