– Я взагалі не розумію, як так можна! У мене таке в голові не вкладається! – бідкається шістдесятирічна Надія Вікторівна. – Марія, моя невістка, подала на розлучення. Головне, що нічого не віщувало цього, правда. У них нормальна сім’я, є дитина, хлопчик, вісім років. Втомилася, каже, стояти біля плити! Ну, я не знаю! Неначе вона одна в світі готує, теж мені подвиг – так всі одружені жінки живуть. І через це тепер дитина буде без батька рости?
Невістці Марії тридцять три роки, в шлюбі з сином Надії Вікторівни, Тарасом, вони десять років. Живуть «діти» в квартирі, яка дісталася Надії Вікторівні багато років тому в спадок, обоє працюють, онук вчиться в другому класі. Тарас працює трохи більше, ніж дружина, заробляє непогано, тому побут в основному на Марії – як і в багатьох інших сім’ях.
Але скільки там тієї домашньої роботи в міській квартирі! – махає руками Надія Вікторівна. – Це ж не старі часи, коли все руками робили! Речі пере машина, посуд миє – теж машина. На прибирання вони жінку наймають, хоча що там прибирати в однокімнатній квартирі, я не розумію, але це таке… Залишається тільки готування. Марія додому приходить о шостій вечора, це не пізно. І що, так важко приготувати вечерю? Зовсім вже сучасна молодь зледащіла…
Марія дійсно приходить додому на кілька годин раніше, ніж чоловік. В її обов’язок входить забрати дитину з групи подовженого дня, забігти в магазин, приготувати вечерю до приходу чоловіка і нагодувати сім’ю. І, хоча Марія, за її словами, весь вечір тільки й займається тим, що стоїть біля плити, приготованого в холодильнику особливо не видно.
Тарас – чоловік великий, високий, колишній спортсмен, тому поїсти любить. У робочі дні по приходу додому він зазвичай добре вечеряє, з’їдаючи салат, м’ясну страву з гарніром, якщо є, то і суп. Потім п’є чай з пиріжками або бутербродами. Через півтори-дві години після вечері Тарас знову лізе в холодильник і гримить на кухні тарілками – він уже зголоднів, йому треба знов щось поїсти.
– Готуй побільше, з запасом, на кілька днів! – радять Марії подруги.
Але так не виходить. Якщо вдома щось смачне – плов, або курячі котлетки, або ще що-небудь отаке – Тарас підніметься вночі і все доїсть. Це для нього нормально.
Сніданок Марії доводиться готувати з нуля – як правило, до ранку вдома вже не залишається нічого їстівного, а чоловік з ранку встає такий голодний, як ніби не їв тиждень. Йогурту і пластівців Тарасу недостатньо – йому обов’язково потрібно щось гаряче. Фрукти-овочі-бульйони для нього теж «не їжа». Потрібно щось грунтовне, важке, калорійне, навіть зранку.
При цьому Тарас зовсім не повний, у нього немає надлишкової ваги, швидше навпаки, він худорлявий. Виручає, мабуть, хороший обмін речовин.
Марія вже і пояснювала, і лекції про правильне харчування читала – все без толку.
– Ну нехай він сам готує собі тоді! – знову радять подруги.
Сам готувати Тарас не хоче, ображається, коли до його приходу вдома поїсти нічого, в той час, як дружина «вже аж дві години вдома». Ну дійсно, не будуть же Марія з дитиною чекати чоловіка дві години голодними? Або готувати тільки собі і синові? Тоді простіше розлучитися, що, власне, Марія і зібралася зробити.
– Сил більше немає годинами стояти біля плити! – пояснила вона свій вчинок родичам. – Втомилася. Не хочу більше!
Надія Вікторівна просто ошелешена такою поведінкою невістки.
– Я навіть не повірила спочатку, думала, розігрують вони мене! – розповідає Надія Вікторівна . – Але невістка зібрала речі, виїхала з дитиною до своєї матері. Возить звідти хлопчика в школу кожен день… І що тепер робити, як не дати сім’ї розпастися, я не знаю.
Фото ілюстративне – Freepik.
