fbpx

Марія сама догледіла стареньку маму і коли її не стало, залишилася жити в хаті її. Тоді якраз повернулася сестра з дітьми, сказала, що тепер буде жити з сестрою, бо погано їй в свекрухи було

На великі свята до усіх сусідів з’їжджалися діти, в цей день Марія намагалася не виходити на вулицю, не хотіла бачити навколо себе щасливих батьків та турботливих дітей, бо її поріг вже багато років не переступали найрідніші люди, а все тому, що вона колись сама відвернулася від своїх найближчих людей.

Марія жила з сестрою Ольгою у батьківській хаті, коли ще була разом з ними мама. Їй в житті не пощастило, заміж вона так і не вийшла, на жаль. Життя підготувало для неї зовсім іншу жіночу долю, та тоді жінка ще навіть не здогадувалася про це, були свої мрії та сподівання.

А от Ольга ще зовсім молодою вийшла заміж і пішла жити в невістки, у дім своєї свекрухи.

Та жилося там Ользі не дуже добре. Хоча жінка мала двоє діток, та ні батьки чоловіка, ні чоловік її не розуміли ніколи, не шкодували і не підтримували зовсім в житті абсолютно нічим.

Чоловік Ольги з ранку до вечора на роботі був, а коли приходив додому, то постійно хотів смачно поїсти і переодягтися щодня в чистий одяг. А сама Ольга в цей час з ранку до вечора з дітьми сиділа, по господарству ще й поралася, а воно у них чимале було, ще й город встигала обробити, не до чоловіка їй було зовсім вже. Щодня від втоми ледве ноги носила.

У Ольги все зі свекрухою було окремо, мати чоловіка навіть дітей ніколи невістки не нагодує, бо вважає, що це все має робити матір. Свекруха сама сказала, що у них все окремо має бути.

Коли не стало мами, то Марія залишилася жити в хаті неньки сама.

А згодом до неї перебралася з дітьми і сама Ольга, бо не могла вже жити спокійно в хаті батьків свого чоловіка, та й чоловік зовсім відвернувся від неї.

Та, на жаль, за свекруху тепер Ользі стала рідна сестра. Вона постійно дорікала їй, що поки вона матір доглядала, то сестра в свекрухи відсиджувалася, а тепер повернулася на все готове і живе тут з дітьми, ще й пів хати хоче. Марії не подобалося те, що Ольга хоче почувати себе, як вдома у маминій хаті, коли Марія сама доглядала неньку.

Марія дуже незлюбила ні сестри, ні дітей її, тримала на них велику образу. Та подітися Ользі на жаль, було нікуди, жити потрібно ж десь з дітками малими. Так і зосталася в материній хаті жити з дітьми у найменшій кімнаті, а сама пішла працювати в колгосп.

Марія вділила сестрі маленький кусок землі на городі, під старим горіхом, де ніколи нічого не росло. Та сестра ретельно прополювала, поливала, дітки допомагали поратися на городі, граючись біля мами. А восени, коли в Ольги була краща картопля, то Марія зовсім розізлилася, говорила, що сестра ще щось знає, урожай її забрала.

Та Ользі в житті таки пощастило гарно, доля була прихильною до доброї жінки. До них на заробітки приїхав тракторист з сусіднього сила, придився на молоду працьовиту жіночку, побачив, що вона ще й має гарну вроду, добра та й молода ще і покликав її заміж.

Поїхала тоді Ольга з дітками в сусіднє село, до чоловіка жити. Андрій був дуже гарним господарем, сам виховував сина, коли дружини не стало. Зажили вони великою і дружньою сім’єю.

Марія зразу дуже раділа, що хата їй зосталася, а сестри з дітьми більше немає.

Та роки минали все швидше, тепер її нічого не радує. І пішла б до сестри, приріднилася, та гордість не дозволяє це зробити.

А Ольга живе щасливо, про сестру не згадує, хоче забути те своє життя, як недобрий сон. Ні хати батьківської, нічого не хоче, вона з чоловіком самі поставлять своїх діток на ноги. Хоч у неї немає доброї родини, зате тепер є найкраща сім’я та дбайливий і люблячий чоловік.

Іноді Ользі шкода Марію, думає, можливо, помиритися з нею, щоб вона не була сама. Але чи варто мате щось спільне з такою сестрою?

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page