У моєї мами є рідна сестра. Тітка Галина давно живе сама в селі, моя мама з нею багато років не спілкувалася.
Коли я питала причину, мама казала, що мені не треба про це знати.
Що цікаво, тато мій теж відмовчувався, коли я його питала про це.
Вони усі з одного села, але яка кішка між ними пробігла, мені було не зрозуміло.
У мене ніколи не було рідної сестри, але я завжди мріяла її мати. Тому я не розуміла маму, яка стільки років не хотіла спілкуватися з єдиною рідною людиною, яка залишилася у неї.
Батьків мами і тітки вже давно немає. Та й вони вже самі не молоді: мамі моїй 63 роки, а тітка старша за неї на 3 роки.
Я сама вже давно заміжня, маю дітей. На відміну від мами, я твердо вирішила, що хочу мати мінімум двох дітей.
Останнім часом історія моєї мами і її сестри мене знову почала настільки хвилювати, що я вирішила поїхати в село до тітки Галини, і все в неї розпитати.
Щоправда, я не була впевнена, чи захоче вона зі мною говорити, але, все ж, поїхала.
Коли я вже підійшла до її будинку, то побачила, що дім хоч і старенький, але дуже чистенький і акуратний. І город посаджений біля хати, все так рівненько, рядочками.
Тітка мене відразу впізнала, каже, що я на маму дуже схожа. До хати зразу запросила, стала розпитувати, як ми всі живемо.
Вона пригостила мене обідом, і за столом я прямо її запитала, чому вони з моєю мамою стільки років не спілкуються.
Але тітка Галина теж не захотіла нічого розповідати, сказала, що якщо моя мама мовчить, то і вона теж нічого казати не буде – бо що було, те загуло.
Коли я вже збиралася додому, тітка Галина спакувала мені дві великі сумки з домашніми продуктами. Вона мені здалася дуже доброю і щирою людиною, що ще більше посилило мій інтерес до нашої сімейної таємниці.
По дорозі додому я заїхала до ще однієї нашої родички, і та нарешті мені все пояснила.
Справа в тому, що тато мій спочатку зустрічався з тіткою Галиною, у них справа вже до одруження йшла.
А майже перед самим весіллям моя мама оголосила, що чекає дитину від нареченого своєї сестри.
Звичайно, що про ніяке весілля вже і мови не могло бути. Мама з татом поїхали з села, подалі від пліток і пересудів.
Тепер все стало на свої місця, я нарешті зрозуміла, що сталося між сестрами багато років тому.
Не знаю я, чи пробачила б особисто я сестрі такий вчинок.
Але тітка Галина зла на нас не тримала. Нещодавно вона мені зателефонувала, і сказала, що хоче зустрітися зі мною в нотаріуса.
Заміж вона так і не вийшла, ні чоловіка, ні дітей у неї немає, тому виходить, що я для неї – найближча рідня.
Тітка Галина оформила на мене дарчу на свій будинок. Вона вирішила, що так буде правильно, адже моя мама в свій час від батьків нічого не отримала.
Я вдячна тітці Галині за цей подарунок. Сподіваюся, моя мама хоч зараз наважиться попросити у сестри пробачення.
Так хочеться, щоб вони помирилися!
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
