fbpx
Життєві історії
Мама оформила квартиру своєї тітки на мене, а батькові про це нічого не сказала. Вона сподівалася, що тато те ж саме зробить зі своїм спадком, оформивши його на мого молодшого брата

Я збираюся виходити заміж, у листопаді у мене весілля. Поки ми живемо кожен у своїх батьків, але питання, де ми будемо жити після весілля, залишається відкритим.

Мої батьки одружені вже майже 30 років. Але в обох це другий шлюб. Я і мій молодший брат – спільні діти матері і батька. А ще у тата є старший син від першого шлюбу, ми з ним ніколи не спілкувалися. Так з самого початку вирішила мама.

Першій дружині батько платив аліменти на сина, але вона ще постійно наполягала на тому, що він повинен ще грошей надіслати. Так що маму я частково розумію.

Недавно не стало маминої тітки, вона була самотня, дітей не мала. Її житло у вигляді однокімнатної квартири відійшло мамі. Моєї бабусі по маминій лінії давно немає, власне, живемо ми в її квартирі. А бабусі по батькові не стало нещодавно. І після неї теж залишилася однокімнатна квартира. Її успадкував батько. Він вирішив: «Тепер потрібно продати обидві ці квартири і дати дітям на початковий внесок».

Мама здивувалася такому його рішенню, адже вони залишаються в нашій квартирі, а успадковані відповідно будуть нам з братом. Але тато, зам’явшись, сказав, що він хоче і своєму старшому синові хоч щось залишити.

Ця ідея мамі не сподобалася. Вона сказала, що нічого не бажає знати про того сина і у нього є мати і бабуся по материнській лінії, ось хай і залишають йому спадок. Тим більше що йому вже більше тридцяти, сам вже може заробити на житло. І так йому мало не пів зарплати віддавали до 18 років.

Я була на боці батька, але знаючи круту вдачу матері, не хотіла втручатися. Та й квартиру окрему хотілося, а не іпотеку. Адже, як я вже говорила, збираюся заміж. У підсумку, погодилася, щоб мама потай від батька оформила квартиру її тітки на мене. Вона сказала, що батькові нічого не залишиться, як те ж саме зробити зі своїм спадком, оформивши його на мого молодшого брата. А його син – це чужа нам всім людина. Батько бачив його ще дитиною.

Але вийшло зовсім по-іншому. Коли батько дізнався, сильно образився. Сказав, що тепер свою однокімнатну квартиру повністю віддає старшому синові. А я, як порядна людина, повинна продати подаровану мені, і поділитися з братом грошима. Ще й брат образився, що йому нічого не сказали. Став на бік батька і переїхав зі своєю дівчиною на знімну квартиру.

Я не хочу, щоб через спадщину ми перестали спілкуватися з братом, тим більше батьки вже мало не розлучаються. Батько сказав, що рішення свого не змінить, а винні в цьому ми з мамою. Мати поставила йому умову, інакше розлучення. Шкодую, що не переконала маму на самому початку.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page