fbpx
Життєві історії
Мама мені щодня телефонує, розповідає, що вона вже до свят купила, вона навіть чути нічого не хоче, що ми можемо не приїхати. А чоловік вже пообіцяв свекрусі, що ми будемо з нею

В минулому році ми мали їхати на Новий рік до моїх батьків. Мама дуже готувалася, чекала на нас, а 30 грудня свекруха все переграла і ми поїхали до неї. Чи варто говорити, що і я, і моя мама були дуже засмучені.

Цей Новий рік чоловік обіцяв, що ми поїдемо до моїх батьків, але вже встиг передумати і знову каже, що на нас його мама чекає. А мої батьки на нас, типу, не чекають? Мама мені щодня телефонує, розповідає, що вона вже до свят купила, вона навіть чути нічого не хоче, що ми можемо не приїхати.

Нам у якомусь сенсі пощастило – ми живемо з батьками у різних містах. Ми залишилися у тому місті, де навчалися, мої батьки в одній області, мама чоловіка – в іншій. Ніхто в суботу не приходить з ранку раніше, не лізе по шафах, не роздає цінні поради. Я зараз не тільки про свекруху, моя мама теж таке дуже любить.

Але й певні проблеми теж є. Коли народилася наша дочка, ми могли розраховувати тільки на себе. Ні свекруху, ні мою маму з роботи не відпустили, тому мені довелося обійтися без їхньої допомоги.

В минулому році восени не стало чоловікового батька, свекруха залишилася сама, тому на Новий рік ми поїхали до неї.

– Звичайно, їдьте, що вона там одна буде на свята, – говорила моя мама. – А до нас тоді в наступному році приїдете.

Мої батьки живуть у приватному будинку, тому я з радістю б туди поїхала на свята – ялинка у дворі, сніг чистий, поряд лісочок. Ну краса ж! Чоловік зі мною погодився і сказав, що цей рік до мами, а цей до моїх батьків.

У свекрухи ми з донькою майже весь час провели самі. Свекруха самозабутньо тягала сина по всіх своїх далеких родичках, а нас дипломатично залишили вдома. Таке собі свято сидіти в чужій квартирі наодинці з дитиною.

На онучку, яку свекруха так хотіла бачити, свекруха майже не звертала уваги. Зате від сина не відлипала, постійно нарікаючи, що я погано за ним стежу. Загалом, ледве витримала ці свята.

Втішала себе тим, що цього року поїдемо до моїх батьків, там я зможу відпочити від душі. Але тут чоловік почав говорити, що Новий рік ми знову проведемо у його мами. Мовляв, мама одна, їй самотньо буде.

Я щось в минулому році не помітила, що вона була одна – цілий будинок гостей накликала, ми з нею готували два дні на цей натовп. Тим більше, що ми обіцяли моїм батькам, це не серйозно вже вдруге їм відмовити.

Але чоловік уже встиг пообіцяти своїй мамі, що ми з нею будемо. Взяв та вирішив усе за нас обох! А те, що моїм батькам ми рік тому обіцяли приїхати, це до уваги не береться.

Йому добре, приїде до мами, ляже на диван, а вона навколо нього бігати буде. А мені і вислухай усі зауваження, і приготуй, і помий, і принеси, а потім із донькою сиди одна, поки вони нагуляються по гостях. Дякую, в минулому році я вже «відсвяткувала».

Я того разу увійшла в становище, а чоловік мене розуміти ніяк не хоче. Що робити в цій ситуації?

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page