fbpx
Життєві історії
Мама чоловіка сказала, що звільняється з роботи, втомилася працювати, у неї є два сина, нехай допомагають їй. Брат мого чоловіка точно допомагати не буде, а мій Сергій сказав, що маму на старості не залишить, а щомісяця даватиме гроші. Але ж свекрусі моїй всього 58 років

Багато років тому моя свекруха розлучилася з батьком мого чоловіка, вони з братом були ще зовсім малими дітьми тоді.

Людмилі Андріївні тоді було дуже непросто в ті часи, адже вона заробляла мало.

Не дивлячись на малі заробітки, то була її улюблена робота: дуже хороший колектив, гарні відносини між колегами, багато спілкування і взаєморозуміння, мати чоловіка два рази йшла звідти в декрет і все було добре.

Єдиний, правда суттєвий, мінус був в роботі моєї свекрухи, на той час, це її невелика зарплата.

Коли її чоловік працював, то грошей на життя цілком вистачало усій сім’ї, а коли він покинув свою сім’ю, то тієї невеличкої суми, яку заробляла дружина, стало не вистачати їй і дітям і це зрозуміло чому.

Тоді якраз сестра Людмили Андріївни сказала, що на їх підприємстві звільнився головний бухгалтер, на його місце поки не знайшли працівника, адже ніхто не хоче брати на себе таку відповідальність.

Людмила Андріївна не хотіла звільнятися зі своєї улюбленої роботи, але довелося її залишити і влаштуватися головним бухгалтером на велике підприємство тільки заради грошей, щоб вистачало на дітей, адже хотіла хороше майбутнє забезпечити їм.

Свекруха ніколи не мала часу на відпочинок, з ранку до вечора була на роботі, вдома прала, готувала, прибирала і займалася дітьми.

Про чоловіка вона нічого не знала, він більше в її житті не з’являвся, ніколи нічим не допомагав, тому вона сама заробляла на всіх.

А потім ми з моїм чоловіком Сергієм одружилися, стали жити на орендованій квартирі, чоловік вже забезпечував себе сам.

Його матері стало жити легше, адже забезпечувала вона тепер тільки себе і меншого сина Руслана.

Свекруха стала гарно одягатися, ходила в салони, робила манікюр.

А нещодавно сказала моєму чоловікові, що втомилася на своїй роботі, хоча їй лише 58 років, повідомила, що звільняється.

Попередила, що піде працювати на спокійну роботу, хоч там платять копійки, зате працювати потрібно всього 3 години в день.

Свекруха сказала, що тепер може собі дозволити більше відпочивати, адже у неї є два сини і вони мають подбати про матір.

Дуже показово це було саме тим, що мама чоловіка сказала це перед тим, як брат чоловіка збирався в армію. Виходить, утримувати свою маму має лише мій чоловік.

Я намагалася пояснити своєму Сергієві, що в нас маленька дитина і, хоч я виходжу з декрету, але у нас квартира куплена в кредит і повертати гроші нам потрібно ще років 7.

Та чоловік, спустивши голову, сказав, що мама вже звільнилася, заробляє копійки і він не може залишити маму, адже всім, що є в нього в житті, Сергій завдячує лише своїй мамі.

Виходить, що тепер мій чоловік все життя має віддавати частину наших грошей своїй мамі, хоча вона ще й сама може добре заробляти, адже роки у неї ще, відносно, молоді.

Брат чоловіка має зовсім не такий характер, він маму забезпечувати не буде, він не такий відповідальний.

А Сергій мій, зовсім інша людина, він добрий, мами не залишить ніколи, але ж вона ще молода жінка.

Нам що, ще 30 років її годувати? Я все розумію, що батьки, вік, догляд. Але хіба правильно це?

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page