fbpx
Життєві історії
Мaйже вiдразу пiсля вeсілля мої бaтьки зaявили мeні: «-Рoзлучайся, iнакше зaлишишся без нашої пiдтримки». Тoді вoни мaло не зpуйнували мiй шлюб

Мaйже вiдразу пiсля вeсілля мої бaтьки зaявили мeні: «-Рoзлучайся, iнакше зaлишишся без нашої пiдтримки». Тoді вoни мaло не зpуйнували мiй шлюб …

Зі своєю дружиною Кароліною ми одружилися зовсім ще молодими студентами. У моїх батьків велика квартира, а у мами Кароліни – зовсім маленька. Ми замислювалися над тим, де будемо жити, поки доучуємся. І мама Кароліни і мої батьки кликали до себе. Але я наполіг на тому, що ми повинні жити з моїми батьками. Джерело

Я дотримувався принципу, що чоловік приводить додому наречену і дружину, а ніяк не навпаки. Стали жити з моїми батьками. І дуже скоро про це пошкодували.

Я бачив, як моя мама чіплялася до Кароліни з будь-якого приводу: «Ти неправильно прасуєш сорочки. Готуєш якось без душі, зовсім несмачно (хоча мені подобалося). Багато витрачаєш води. Довго світло не вимикаєш». І так постійно.

Читайте також: – У мeне бiльше нeмає ані пoдруги, ані чoловіка! Петя ще пошкoдує, що вибpав цю безтуpботну паву, якiй потpібні тiльки йoго гpоші, а не вiн сaм. Вранці Поліну рoзбудив дзвінок: пoвідомляли, що її чoловік в лiкаpні у вaжкому стaні

Мама часто казала моїй дружині, що вона нікчемна господиня. Кароліна теpпіла і мовчала. Я став просити свою матір не втручатися в наші відносини, сказав їй, що мене моя дружина влаштовує у всьому, і не їхня це справа, яка вона господиня.

Попросив батька поговорити з матір’ю, але він сказав, що в цьому будинку мати господиня, і нам потрібно прислухатися до її думки. Кароліна плaкала вечорами мені в плече, а я намагався її заспокоїти і просив потерпіти. Але терпіти все-таки стало неможливо, і Кароліна, запропонувала мені, переїхати до її матері. Я пообіцяв подумати. Але мої батьки поставили мені yльтиматум:

«Або ти pозлучаєшся, або, якщо переїдеш жити до матері своєї дружини, можеш відразу забути про нас! Подумай, інакше залишишся зовсім без нашої підтримки. Тобі потрібна інша дружина, а не ця, яка зовсім не поважає твоїх батьків».

Слова моїх батьків підштовхнули відразу мене до того, що потрібно від них з’їжджати, і чим швидше – тим краще. Тільки я запропонував Кароліні зняти квартиру і жити окремо від усіх. Не було ніякої гарантії, що в квартирі її мами не повторилося б того, що в моєму рідному домі. Вона погодилася зі мною. Але для того, щоб зняти житло, мені довелося кинути на час інститут, щоб знайти роботу. Вирішено, а значить зроблено.

Я перевівся на заочну форму навчання і зміг поєднувати навчання з роботою, паралельно набираючись досвіду. Влаштувався на роботу, і не на одну. Цей рік був дуже важкий для нас. Але потім стало легше, коли Кароліна отримала диплом і стала також працювати. Згодом ми піднялися з нею і стали добре заробляти.

Взяли квартиру, і тепер хочемо подумати про дітей. За весь цей час мої батьки так і не згадали про мене. Мені було, звичайно, дуже прикро, але я сподіваюся на те, що, коли вони побачать онуків, то поміняють свою думку про нас. А Кароліна завжди мені говорить, що я її опора і надія, який не кинув її, і навіть пішов проти батьків. У нас в родині ми один за одного. І я ніколи не пошкодую про те, що зробив так.

Ми зі своєю дружиною – опора один для одного. Я знаю, що якщо б сталося навпаки, то моя дружина вчинила б так само, пішла б зі мною в невідомість, наплювавши на думку батьків своїх. Зате ми живемо, і нікому нічим не зобов’язані. Все, що у нас є, зароблено нами.

facebook