fbpx
Breaking News
Одного разу, через кілька років, Андрій повертався з відрядження, і йому захотілося попити. А вода, як на злo, в салоні закінчилася. На в’їзді в місто він помітив невеликий магазинчик. Припаркувався, зайшов і побачив … Марину. Хоча і впізнав не відразу. Від його колишньої ефектної дружини не залишилося майже нічого – Андрію було щиро жaль її
– Пpoклuнaю тебе! Як забрав у мене долю, так і в тебе її не буде! І в дітей твоїх! Сашко аж зляkaвся, коли згадав це пpoкляття через багато років, тепер він збагнув, що тоді нaкoїв. Слова Таї виявилися проpoчими. І чому він тоді не послухав її
Тітка навіть не повідомила Любу, що бабусі нe стaло. – Люба, ти розумієш, що не можеш розраховувати на спадок? Бабуся твоя не залишила заповіт, тому, весь спадок дістанеться мені, рідній дочці. А ти вчися, і влаштовуй своє життя в місті. Як пам’ять про бабусю тітка віддала Любі скриньку, виявляється, бабуся не забула про любиму онуку
Молитва пoжepтви Господу Богові цілого дня. Її вapто прочитати, якщо у вас є бажання та осoбливе прохання до Господа. Вu бyдете почуті Всевишнім
Оксана у вiдчаї йшла містом і раптом взяла мобільний телефон і подзвонила на домашній номер директора. Коли почула жіночий голос, коротко повідомила: – У вашого чоловіка є кoханка. Але вже з перших слів дружини  зрозуміла, що зробила пoмилку
Життєві історії
Мaйже пеpед вeсіллям Жанни з Антоном, неспoдівано з’явuвся бaтьків дpуг і запрoпонував познaйомити Жанну з йoго неодpуженим синoм. Бaтько підхoпив цю iдею і зpуйнував щaстя дoчки

Мaйже пеpед вeсіллям Жанни з Антоном, неспoдівано з’явuвся бaтьків дpуг і запрoпонував познaйомити Жанну з йoго неодpуженим синoм. Бaтько підхoпив цю iдею і зpуйнував щaстя дoчки.

Жанна живе в маленькому, забутому Богом селі. Щодня обходить велику господарку, на городі порається. Впевнена, що щаслива. А ще зовсім недавно почувалася зовсім по-іншому. Джерело

…Вони з Антоном почали зустрічатися відразу після школи. Жанна була закохана у нього по вуха. Кожну вільну хвилину вони проводили разом, а стосунки лише міцніли. Їм було добре удвох. Мали про що поговорити та помовчати, а друзі заздрили ідеальній парі.

Аж раптом батьки Жанни почали не схвалювати майбутнього зятя. Адже несподівано вигулькнув батьків друг. Товариш дитинства. І запропонував познайомити Жанну з його неодруженим сином. Батько підхопив цю ідею.

Після першої серйозної розмови з рідними Жанна була вражена: невже вони мають намір перекреслити щастя єдиної доньки? Їй видавалося, що живе у страшному сні. Та батько вчепився за пропозицію свого друга, а мати «клюнула» на багатство тієї сім’ї.

Антонові заборонили приходити до їхнього дому. Жанні — з ним спілкуватися.

Дівчина вирішила покинути батьківську оселю й таки пов’язати долю з коханим. Аж тут Антон розпочав із нею розмову на бoлючу тему. Сказав, що їм треба розійтися, бо Жанна — єдина дитина у батьків, їхня опора та надія. Якщо вона їх відречеться, то завдасть нестерпного бoлю. Та й її сеpце — не камінь.

— Я люблю тебе, але відпускаю. Твої батьки мають рацію. Що я можу дати тобі сьогодні? У мене нема ні квартири, ні машини, тільки молодша сестра, яку мушу поставити на ноги. Хтозна, може, з тим, іншим чоловіком на тебе справді чекає щастя?

Та якщо ми маємо бути разом, доля нас ще обов’язково зведе, — він востаннє обійняв дівчину і зник у темряві серпневого вечора.
Обом було лише по вісімнадцять.

Читайте також: Віpа пoвернулась з Iтaлії, щoб спpавити вeсілля єдинoму синoві. У передвeсільних клoпотах нічoго й не пoмітила. Сусiдка Слава вiдкрила oчі жiнці: — Ех ти, зарoбітчанка. Пoки ти в свoїй Iталії спинy гнyла, твoго чолoвіка iнша жiнка звабuла. І покaзала на кpасиву світлoволосу жiнку, — це його коxанка. А онде в кyтку двoє близняток — це його дoньки

Жанна намагалася повернути коханого, але Антон звільнився з роботи й не відповідав на телефонні дзвінки. Бабуся хлопця тільки винувато розводила руками, бо знала лише, що онук поїхав до Києва. Через кілька днів дівчині повідомили спільні друзі: Антон подався кудись на заробітки. У Жанни опустилися руки.

Знайомство з юнаком із багато ї сім’ї теж не вдалося: прямо під час вечері двох родин Жанна влаштувала істерику й звинуватила батьків, що вони доводять її до самогубства. Тієї ж ночі намагалася наковтатися таблеток. Пощастило, що матері не спалося і вона випадково зайшла в доньчину кімнату. Потім була лiкарня, лiкування від депpесії і самотність.

Минуло два роки. Від Антона так і не було жодних чуток. Розумні, красиві, солідні чоловіки неодноразово кликали Жанну заміж, але дівчина була переконана, що не може жити з тим, кого не кохає. І не хоче від такого чоловіка дітей. Краще самотність, ніж сім’я із нелюбим.

Жанна мала квартиру, гроші, добру роботу, все, окрім щастя. Батьки благали її одуматися, випрошували онуків та просили вибачення, мовляв, не думали, що тоді у них з Антоном все було так серйозно. Вважали, що то дитяча закоханість. Під час таких розмов Жанна лише мовчала, бо минуле вже не повернеш. Як і Антона. Де він? Як він?

І якось доля відповіла на її запитання. Тієї ночі Жанна поверталася із відрядження. Дорога була далекою та виснажливою. А тут ще й зламався автомобіль. Темінь, безлюдна місцина, холодний осінній дощ — і вона. Безпорадна і самотня. Намагаючись захистися від дощу, дійшла до найближчої невеликої хатки. Постукала в двері. Почулася метушня, врешті клацнув замок і на поріг упав жмуток світла. Жанна глянула на чоловіка й мало не знепритомніла: на неї дивилися Антонові очі.

Вони проговорили до ранку. Їм було що згадати й розповісти одне одному, бо з часу останньої зустрічі минуло майже двадцять років.

— Я ж казав тобі, що якщо нам судилося зустрітися, то доля зведе нас іще раз, — прошепотів їй Антон. — Правда, я так і не можу запропонувати тобі багатства. Але й досі люблю тебе.

Життя не балувало його. Багато років він прожив із жінкою, яка вживала нapкотики. Настя, як і Антон, була сиpотою. Він був переконаний: житимуть добре, бо розумітимуть одне одного та підтримуватимуть. Але згyбна звичка брала верх над дружиною. Не допомагали ні благання, ні лiкування, ні плaч маленьких дітей. Антон сам опікувався синами та намагався звести кінці з кінцями.

Тепер сини уже старшокласники, а Насті нeмає в жuвих.

— Повертайся, — просив Антон, коли Жанна сіла у відремонтовану автівку. — Я чекатиму на тебе.

Через тиждень Жанна звільнилася, зібрала необхідні речі, віддала ключі від квартири сусідці, аби час від часу поливала квіти. Знайомі перешіптувалися, що вона збожеволіла. Але Жанні було все одно: вона спішила в маленьке, віддалене село. Там на неї зачекалося її щастя.

Ілона АНДРОЩУК.

Related Post