fbpx
Breaking News
— Оце, сину, — сyворо мовив батько, — ми з матір’ю посовітувались і рішили: не пара вона тобі. Не бepи. Он краще сycідську Нелю взяв би. Гарна дівчина. І дім є, і гроші гарні получає. Кoли син привів додому невicтку, вони не пустили у хату. Підійшов міський автобус. У чому були, в тому й поїхали на залізничний вокзал. Батько з матір’ю пеpeжuвали: «Що ж ми наpoбuли?! Хiба могли знати, що тaке cкoїтьcя?!»
Тeща та дружина пеpекoнaли Івана, що ростить він свою дочку, допоки випадково не дізнaвся прaвду. Якось рoзпuвaли на роботі мoгopич, і чoлoвіки, як бaби, плеcкали язuкaми. – Іване, ну ти й дypень, – хихикав механік. – Чи схожа на тебе твоя дитина? Пicля цiєї розмови Іван побіг додому, як poзгнiвaний звiр
В цe вaжко повipити: Молода українка розв’язала загадку, яkу нiхто не міг вирішити 400 років
«Вuбирай, або я, або вoна», – так скaзала Ярославу дpужина. Коxанка скaзала те сaме. Тому Ярослав жiнці скaзав, що кuнув кoхaнкy, а кoхaнцi – що пoтрібно ще тpохи пoчекати
– Не тpеба Михайлові сьoгодні їхaти в мiсто! Мaшина poзiб’ється! Спoчатку всі пoдумали, щo це стаpече маpення бaбусі, та вuйшло все сaме тaк. Вpятувала стаpенька хлoпця
Життєві історії
Коли Женя оголосила про свою другу вaгітніcть, Валентина Михайлівна затамувала подих: сподівалася, що вже цього онука чи онучку назвуть одним з родових імен сім’ї Євгенії. Наpoдилася дівчинка, яку назвали Юлією

-Я вважаю це неповагою, – говорить старшій дочці Валентина Михайлівна, – це ж треба так прогнутися під чоловіка, що матір’ю рідною знехтувати! За матеріалами

-Мам. Ну що стрaшнoго сталося?

-А нічого стрaшнoго, просто твоя сестра зі мною зовсім не рахується, – розводить руками Валентина Михайлівна, – звичайно, свати їм і квартиру, і машину, ось і лащиться до них Женя, задобрює. На рідну матір наплювати.

Йдеться про молодшу дочку Валентини Михайлівни, Женю. Євгенії 31 рік і тиждень тому вона стала мамою вдруге. Наpoдила молодшу сестричку для свого старшого хлопчика.

-Я заміжня вже 5 років, – це розповідає сама Євгенія, – вийшла заміж по любові, але мама вперто вважає, що за розрахунком. Так, у мого чоловіка заможні батьки: свій бізнес, нам на весілля подарували троячку. Вірніше навіть не мені, а моєму чоловікові Денису. Мені що, треба було відмовитися від всього, щоб маму не дратувати?

Машина у чоловіка Жені була, а через рік, коли на світ з’явився син, автомобіль свекри подарували і самій Жені.

-Це зручно, – вважає свекор, – сама з дитиною може і в поліклініку поїхати, і в магазин. Та й взагалі, ми маємо можливість, вона має водійські права, так чому б ні? Денис в сімейному бізнесі оре, Женя – його дружина.

-Тільки у нашої свахи все в мізках набакир, – це вже думка мами Дениса, – Женя славна дівчина, домовита, добра. І сестра її старша хороша, а от мама вічно на щось ображається.

-Не просто так їй машину подарували, – вважає в свою чергу Валентина Михайлівна, – вона онука Юрієм назвала. На честь свекра. Не ім’ям свого батька, як і не ім’ям одного з дідів. Соромно, виховала я цинічну дочку, готову на що завгодно заради грошей і благ.

-У них в родині така традиція, – каже Женя, – чоловік Денис Юрійович, свекор Юрій Денисович, дід чоловіка теж був Денис Юрійович. Я, коли заміж виходила знала, що первістка-хлопчика ми назвемо як його діда. Мені це ім’я подобається, а традиція – добра справа. Ось і мого внука коли-небудь назвуть Денисом. Але мама готова прямо роздути з мухи слона.

Згодом Валентина Михайлівна змирилася з вибором імені для онука від молодшої дочки. До слова, у сестри Жені теж двоє дітей, носять імена нейтральні, до роду і сім’ї не мають ніякого відношення.

-Ні, я допомоги від Женьки не беру і приймати не буду, – вперто каже вона старшій доньці, – не потрібні мені їх подачки. Тим більше, що цією допомогою і мені захочуть рот закрити, як Жені.

-Мам, – намагалася умовити Валентину Михайлівну старша дочка, – вона ж допомагати тобі хоче просто тому, що має можливість. Ніхто тебе не купує, не вигадуй.

Але ці вмовляння були марні. Коли Женя оголосила про свою другу вaгітніcть, Валентина Михайлівна затамувала подих: сподівалася, що вже цього онука чи онучку назвуть одним з родових імен сім’ї Євгенії. Наpoдилася дівчинка, яку назвали Юлією.

-Не Валентиною, – обурюється мама Євгенії – не Тамарою, як одну бабку звали і не Зоєю, як звали другу! Совісті немає, поваги до своєї власної сім’ї немає. Ось що це таке!

-Мама, – стогне старша дочка, – але ж і у мене дочку звуть не Валею, та не Томою і не Зоєю, на мене-то ти не ображаєшся!

-Так ти дітей і в честь чоловікової рідні не назвала, – відповідає мати, – а раз Женька назвала сина по рідні чоловіка, значить дочку, назвати треба було в честь однієї з жінок нашого роду. А вона Юлею нарекла. А Юлею, що б ти знала, звуть двоюрідну сестру Женькіної свекрухи!

-Ось що нерви мотає? – ледь не плаче молода мати, – Телефон мені весь обірвала з претензіями, смс написала 30 штук, що я не вдячна, ні в що мати не ставлю, що прогнулася і підлещуюся до рідні багатого чоловіка! Так я і знати не знала, що Юлею звати кузину свекрухи, ми її жодного разу в житті не бачили, вона в Іспанії живе. Ну не подобається мені ім’я Валентина, Тамара чи Зоя!

Читайте також:НАСТЮ ДАВНО МУЧИЛИ СУМНІВИ З ПРИВОДУ ВІРНОСТІ ЇЇ ЧОЛОВІКА. І, ЧАС ВІД ЧАСУ, ВОНА, НИШКОМ ПОЧАЛА КОПАТИСЯ В ЙОГО ТЕЛЕФОНІ, ЩОБ ПЕРЕКОНАТИСЯ У СВОЇЙ ПРАВОТІ. ЯKБИ Ж ВOНА ЗНAЛА, ЧUМ ЦE ВСЕ ДЛЯ НЕЇ ЗАКIНЧИТЬСЯ

Проте, Валентина Михайлівна на молодшу дочку образилася остаточно, на виписку не прийшла, сказала, що раз у Женьки є кумири – свекри, то нехай вважає, що матері у неї немає.

-Мам, – вимовляє старша дочка Валентині Михайлівні, – ти думаєш, що робиш? У Женьки молоко пропаде, не мотай їй нерви через дрібниці. Яка тобі різниця, як звуть твоїх онуків. Як хочуть батьки, так і називають, ти ж нас з сестрою теж називала сама, не в честь бабусь.

Твоєму старшому місяць назад Женька телефон новий подарувала, – хитає головою мама, – і ти продалася? У сподівання подарунків від багатої сестри готова її зневагу до рідної матері виправдати?

Related Post