Після весілля ми з Дмитром стали жити в його мами, у неї є велика своя двокімнатна квартира: в більшій кімнаті жили ми з чоловіком, а в меншій – моя свекруха.
Згодом я народила нашого довгоочікуваного синочка, свекруха дуже раділа своєму онукові, але згодом швидко втомилася від нього.
Мама Дмитра стала скаржитися, що дитина постійно плаче і не дає їй гарно відпочити та виспатися. Загалом, вона дала нам зрозуміти, що через дитину її життя кардинально змінилося. вона не має ні спокою, ні відпочинку нормального.
З кожним днем скарг ставало все більше, мама постійно ходила втомлена і незадоволена. Тоді ми з чоловіком вирішили, що прийшла пора вже шукати своє власне житло і задумалися про те, щоб взяти квартиру в кредит.
Всі роки, які ми жили з мамою, відкладали свої власні гроші і на той час вже мали суму, щоб зробити перший платіж за кредитом.
Моя свекруха сказала, що їй шкода нас і вирішила піти нам на зустріч. Вона сказала, оскільки у нас мало грошей і більшу квартиру нам не потягнути, то краще нам взяти однокімнатну квартиру для себе, зараз обіцяла, що вона сама піде туди жити, а ми житимемо в двокімнатній і нам так буде краще та дешевше. Ми погодилися, адже вважали це доброю ідеєю.
Однокімнатну квартиру ми оформили на себе, а квартира свекрухи, документально оформлена на неї так і залишилася. Час минав, ми з чоловіком сплачували кредит, і незабаром я дізналася, що чекаю другу дитину.
Вже мені скоро народжувати, квартира наша однокімнатна й досі стоїть порожня, а свекруха й не збирається з’їжджати, вона каже, що навіть і уявлення немає, як це вона житиме одна, вона вже звикла з нами, їй й так добре, та й квартира ця оформлена на неї, так що вона тут господинею себе почуває.
Мати Дмитра каже, що їй буде важко там, адже у нашій квартирі все на електриці, навіть опалення, немає електрики – немає навіть нічого. А в її квартирі і плита газова і опалення автономне, тому коли вимикають світло, то в квартирі тепло і їжу можна приготувати.
Загалом ми зрозуміли, що мама переїжджати навіть не збирається ні зараз, ні потім, навіть на майбутнє вже у неї плани змінилися.
Коли я народжу нашу другу дитину, нам мало місця буде усім. Чоловік теж засмутився, каже, щоб ми переїхали у свою однокімнатну квартиру самі. Але я не хочу зовсім, адже свекруха сама обирала квартиру, я б в тому районі ніколи не купила, ремонт ми теж робили так, як хотіла свекруха, вона все обирала там.
Загалом я зараз дуже засмучена, настрою зовсім немає, мама чоловіка нам все зіпсувала. Свекруха зіпсувала всі наші плани, влізла в наше життя, все зробила на свій лад, зруйнувала наші мрії, а тепер вже відмовляється від своїх слів, і каже, щоб ми самі йшли в свою квартиру, якщо нам щось не подобається, вона залишиться в себе вдома.
Що нам тепер робити, як знайти вихід з цієї ситуації, адже в одній кімнаті ми вчотирьох не помістимося?
Фото ілюстративне.
