Текст опрацьований спеціально для видання Ukrainians.Today
Коли я не приїжджаю до батьків чоловіка в село допомагати, родичі дуже ображаються. Але ж нам з того села нічого немає. Свекруха й поняття ніколи не мала, що коли діти їдуть в місто, то їм потрібно якійсь сумки напакувати. Хоча вона і корову, і курей тримає. Коли не приїду, уся рідня боком дивиться. Останньою краплею була історія з моїм фото
Тільки тепер я зрозуміда, що означає вираз “з іншого тіста”. Коли я вийшла заміж, тоді я ще не знала, що мене чекає. Я сама всі роки свого життя прожила в місті. Весь час мріяла, що зустріч такого ж хлопця з міста, бажано заможного. Але судився мені хлопець з села.
Перший раз, коли я приїхала в село мене змусили доїти в хліві корову. Мені, чесно кажучи, було лячно, але я намагалася спробувати. Але потім, мене ще й серйозно насварили за те, що я не вмію її доїти.
Далі було геть щось нерозумне. Сінокіс, де я теж зовсім нічого не зуміла зробити. На мене всі дивилися боком того дня.
Коли вийшла заміж, то я ще не до кінця розуміла, що мене чекає, що означає мати таких родичів.
Щоразу свій приїзд в село я вислуховую дивну лекцію, що вже маю думати про дитину, що мені вже пора давно, але ж мені 23 роки і зараз я мрію хоча б встати на ноги сама з чоловіком.
Щовихідних, особливо влітку мене і чоловіка примушують приїжджати до його батьків в село і допомагати, при цьому від села нам нічого не дістається зовсім. Свекруха взагалі не має такого розуміння, що коли діти їдуть в місто, їм потрібно спакувати якусь сумку.
Крім цього ми чуємо осуд, що живемо неправильно, в родині чоловік повинен працювати, а дружина дітей ростити, а дітей у нас ще немає.
У нашому випадку ми працюємо вдвох.
Крім цього ми ходимо в спортзал, у місці це нормально, ми дбаємо про своє здоров’я.
Якось я виставила фото в соціальній мережі, мені почали писати родичі чоловіка, що я займаюся дурницями, лінива невістка. Замісь того, щоб ходити в кафе і пити каву скрізь, помогла б свекрусіф буряки полоти. І це бачуть всі мої друзі і знайомі. Виходить, що я навіть кави не можу попити у свій вихідний день з подругою.
Вже дійшло до того, що мене засуджують і ненавидять майже всі родичі чоловіка. А нехнаю, як можна бути такими людьми. Головне вони в обличчя мені посміхаються, а за спиною говорять про мене таке, що мені навіть з ними спілкуватися не хочеться, не те щоб їхати до свекрухи в село.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Заголовок, головне фото, текстові зміни – редакція Ukrainians.Today
Більше цікавих матеріалів на нашій сторінці у Facebook Ukrainians.Today
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
