Нашому синочку тоді було 6 місяців, коли я дізналася, що чоловік знайшов іншу.
Жили ми так, як і всі інші сім’ї, все добре було. А потім “добрі” люди сказали, щоб я відкрила очі, і запитала чоловіка куди він щодня біжить відразу після роботи. Вияснилося, що спішив він до Людмили, з цією жінкою він познайомився ще рік тому, так і досі були разом.
Загалом я чоловікові сказала все, що було тоді на душі, він сказав, що залишить ту жінку. Я пробачити не могла і Іван забрав свої речі та поїхав до мами.
А зранку мені вже подзвонила свекруха, стала пояснювати, що в життя буває всяке, її син дуже шкодує, що так вчинив і хоче повернутися додому.
Наступного дня вона знову набрала мене, сказала, що син собі місця не знаходить, хоче зберегти сім’ю і обіцяє, що ніколи більше так не вчинить.
Мама чоловіка мені телефонувала знову і знову, розповідала, як йому недобре, як він шкодує про все. І мені вже стало його шкода. Можливо, я б пробачила чоловіка, та він жодного разу мені не зателефонував і не попросив вибачення в мене.
Свекруха телефонує, а чоловік жодного разу за ці дні не набрав мене. Як знати, що в нього на душі? Невже я маю перша йому подзвонити?
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
