Коли ми з Андрієм одружилися, він забрав мене жити до себе в село. Батьків у нього давно вже немає. Вони живуть з сестрою у батьківській хатині. Хата має два входи. Тому ми ніби на одному обійсті, щодня бачимося сім’ями, але, ніби, як живемо окремо. У нас один хлів на двох, один город. Ірині я не сподобалася відразу, але я у всьому намагалася її слухатися, робила все так, як говорила вона. Щодня готувала смачненьку вечерю і запрошувала до себе її з чоловіком. А одного дня мені сказала сусідка, що Ірина мене не любить і я маю знати чому

Коли ми з Андрієм одружилися, він забрав мене жити до себе в село.

Батьків у нього давно вже немає. Вони живуть з сестрою у батьківській хатині. Хата має два входи. Тому ми ніби на одному обійсті, щодня бачимося сім’ями, але, ніби, як живемо окремо.

У нас один хлів на двох, один город.

Сестра Андрія, Ірина, спочатку мене ніяк не сприйняла. Навіть на наше скромне весілля йти не хотіла, та чоловік вмовив. Вони прийшли якісь незадоволені, принесли 300 гривень і все. Я тоді, звичайно, на це не зважала, але не розуміла, чому родина Андрія так ставиться до мене.

Ірина щодня була чимось незадоволена, то я відро не там поставила, то лопату, то сапу. І взагалі, ми тепер окрема сім’я, тому маємо собі все самі купити. А навесні мені мені виділила шматок городу біля дороги, там земля гірша, ніколи хорошого врожаю там не зібрати, але я мовчала, бо розуміла, що чужа тут.

Не зважаючи ні на що, я постійно намагалася знайти спільну мову з сестрою свого чоловіка. Завжди віталася з посмішкою, намагалася перша почати розмову, приготувати щось смачненьке і запросити до себе на вечерю. Але все було марно, вона відгородилася від мене і від брата.

Нещодавно сусідка мені сказала по секрету, що Ірина не любить мені і ніколи не полюбить, як би я не старалася і не годила їй. Їй не подобається, що брат одружився. Коли Андрій жив сам, то все робив для них, порався по господарству, навіть гроші завжди давав їх дітям, а тепер у нього дружина і він все для сім’ї старається, тому я їй і не подобаюся.

Після цього мені сумна на душі стало. Я не хочу жити на одному подвір’ї з такою родиною, коли на мене щодня дивляться скоса і Андрій мій нікому нічого не винен, йому про свою сім’ю потрібно дбати.

Якось я сказала чоловікові, що нам потрібно продати свою частину хати і купити житло в іншому місці. Андрій не проти, але це батьківська хата, йому не просто її залишати. І за частину хати багато грошей нам ніхто не дасть, а більше у нас немає і скоро у нас має з’явитися малятко.

Тому замкнуте коло виходить. І як знайти вихід у нашій ситуації?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – ibigdan.