Моїй мамі 54 роки, у неї є старша рідна сестра, моя тітка Валентина. В свій час мама поїхала з дому в обласний центр, там вийшла заміж і залишилася, а її сестра залишилася в селі, жила з сім’єю недалеко від біля мами.
Коли прийшла пора ділити спадок, то тітка повідомила мамі, що бабуся все залишила їй. Мама трохи здивувалася і засмутилася, але сестра пояснила, що мама вдало вийшла заміж, і їй не так треба, як тітці, у якої не все так райдужно.
Хоча, як на мене, тітка Валентина жила непогано – у них з чоловіком був свій будинок, вони обоє працювали, ростили дочку, мою двоюрідну сестру Людмилу.
Тітка дуже любила скаржитися на життя, вона завжди вважала, що моїй мамі пощастило більше, ніж їй. У мого батька відразу була своя двокімнатна квартира, в якій вони почали жити після весілля.
Мого батька не стало, коли мені виповнилося 15 років. Свою квартиру він переписав на мене. Звичайно, це нічого не змінило, ми з мамою продовжували жити в ній разом. Квартира по праву була маминою, хоча за документами моя.
Коли я підросла, мене покликала бабуся, мама мого батька, і повідомила, що я її єдина спадкоємиця і тому свою квартиру вона дарує мені. На наступний день ми пішли і оформили на мене дарчу.
Коли тітка почула, що тепер мені належить дві квартири, вона приїхала до нас в гості. Мені це відразу видалося дивним. Валентина почала мене повчати, що я маю переїхати до бабусі, адже їй 77 років, їй потрібен догляд, а вона, все-таки, мені квартиру подарувала!
Говорила так тітка не тому, що піклується про мою бабусю, а тому, що її доньці потрібно було переїхати жити в місто. Моя двоюрідна сестра рано вийшла заміж, але її особисте життя не склалося і вона розлучилася. Тепер вони вирішили, що Людмилі треба налагоджувати своє життя і найкращий варіант – поселити її у моєї мами.
– Ти переїдеш до бабусі і будеш її глядіти, а Людмила житиме з моєю сестрою, тобто твоєю мамою, – впевненим голосом планувала тітка Валентина, і потім додала, що на її думку це чудовий план.
Мама у мене м’яка. Вони з тіткою різні зовсім. Відмовити вона не може. Коли тітка щось просить, мама готова дати їй це, і при цьому поступитися своїми інтересами.
Поки мама не погодилася, я відразу сказала тітці, що я нікуди не переїжджаю і тому ніхто не переїжджає до нас. Це моя квартира і мені вирішувати, хто в ній буде жити.
Тітка пішла, образившись на нас. Мама тепер дуже через це переживає, каже, що не хоче псувати стосунки з сестрою. А мені здається, що їй довелося б більше хвилюватися, якби до неї переселилася Людмила.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
