Моя мама поїхала на заробітки ще 16 років тому, а мене, 12-річну, залишила з своєю мамою.
То ж я росла з бабусею. Спочатку мама нам гроші висилала, майже все зароблене, щоб бабуся довела до ладу наш будинок.
Але з кожним роком допомоги від неї ставало ще менше.
Ми з бабусею не розуміли, в чому справа, але потім мама нам зізналася, що вона почала жити з одним італійцем, і тепер гроші їй самій потрібні.
Нам нічого не залишалося більше, ніж змиритися з маминим рішенням. Вона навіть додому не приїжджала, напевно, не хотіла нам показуватися на очі, може їй було соромно, а може байдуже.
Я закінчила школу, влаштувалася на роботу і стала заробляти для себе і для бабусі.
На особисте життя у мене якось все не вистачало часу. Але в 25 років я познайомилася з Анатолієм, він був молодшим за мене на 5 років.
Ми зустрічалися майже 2 роки, поки я не зрозуміла, що чекаю дитину.
Анатолій відразу сказав, що він ще надто молодий, щоб одружуватись. Дитина теж не входила в його плани.
Мені телефонували і його батьки, попереджали, що мені не вдасться їхнього сина до себе прив’язати.
Я не знала, що мені робити. Єдиною людиною, яка мене зрозуміла і підтримала, була моя бабуся. Вона наполягла на тому, щоб я подзвонила мамі в Італію і все їй розповіла.
Хоч я і не вірила в те, що мама мені чимось допоможе, все ж зробила так, як порадила бабуся.
На мій великий подив, мама мені сказала, щоб я не гаяла часу, а брала квитки і їхала до неї в Рим, обіцяла, що разом ми справимося.
Свого синочка я народила в Італії, йому вже шість місяців. Живемо ми у мами і її італійця. Маріо виявився не таким вже й поганим, як я собі уявляла всі ці роки.
Тепер, у чому проблема! До нас постійно приходив в гості Патриціо, родич Маріо. Йому 42 роки, він ще жодного разу не був одружений, дітей теж не має.
Я сподобалася цьому італійцю, він знає мою історію, але все одно хоче зі мною одружитися і всиновити мою дитину.
Мама каже, щоб я погоджувалася, бо італійці не так вже й часто роблять такі пропозиції. Вона переконана, що Патриціо має серйозні наміри, раз хоче офіційно оформити зі мною стосунки.
Мені подобається Патриціо, але я не впевнена, чи варто погоджуватися на його пропозицію. Ми мало знаємо один одного, і у нас велика різниця у віці, це – перше.
А друге – ми з різних світів, я не впевнена, чи ми з ним порозуміємося навіть на побутовому рівні.
І є ще третє… Днями мені телефонував Анатолій. Просить, щоб я верталася додому, каже, що вже все усвідомив і хоче бути разом зі мною і нашим сином.
От як життя завернуло! Тепер я стою перед вибором, а кого вибрати – я не знаю.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
