Свого 12-річного сина я виростила сама. Його батько відмовився від нас, як лише почув про те, що у нас буде дитина.
З Стасом ми зустрічалися кілька місяців, він наголошував на тому, що має щодо мене серйозні наміри, і я повірила, бо дуже ним захопилася.
Коли Стас почув звістку про дитину, він поїхав з нашого міста, і перестав відповідати на дзвінки.
Тоді мене дуже підтримали мої батьки, які не картали мене, а запевнили, що допоможуть і підтримають, і що я можу на них розраховувати. І це для мене було дуже важливо, я їм дуже вдячна за це.
Народився син, мама відразу відпустила мене на роботу, а сама сиділа з онуком.
У своєму будинку вони виділили нам з дитиною окрему кімнату.
Завдяки підтримці мами, я з подругою організувала невеликий бізнес, який з часом став розростатися і приносити прибутки.
Про заміжжя я не думала якось, бо завжди було багато роботи. Мені хотілося дати сину все найкраще, бо всі ці роки я почувалася перед ним винною за те, що він росте без батька.
Але кілька тижнів тому в нашому житті з’явився Стас. Він сам мене знайшов, і з порогу сказав, що все добре обдумав, і хоче, щоб ми жили разом.
Тоді він злякався, поїхав в інше місто. Згодом одружився, у них з дружиною є донечка, але щасливого сімейного життя не вийшло.
З дружиною він розлучився, але доньці допомагає.
Стас був за кордоном, на квартиру заробив. Зробив там ремонт, і хоче, щоб ми з сином переїжджали до нього.
Я сумніваюся, бо вже бачила його серйозні наміри.
Мої батьки наполягають на тому, щоб я погоджувалася, хоча б заради того, щоб у сина був батько.
Мій син знає всю правду, він вже достатньо дорослий. І коли він одного разу мене запитав, де його тато, то я йому все розповіла, і показала єдине фото, яке в мене збереглося.
Тепер Стас хоче стати справжнім батьком, але ж сину вже 12 років, і він достатньо все розуміє.
Не знаю, що мені робити. Мені здається, що люди не змінюються.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.