В родині всі знають, що у мене є гроші, адже влітку я повернулася з Італії. На заробітках я провела довгих 18 років. Я поїхала однією з перших з села. Так, я багато заробила, але один Бог знає, як не легко мені ті гроші далися.
Перші заробітчанки пам’ятають, як важко було виїхати. То зараз сідаєш в автобус і їдеш в будь-яку країну Європи, а тоді потрібно було прикласти максимум зусиль і грошей, щоб потрапити в Італію. І роботу було важко знайти, ми тижнями ночували на вокзалі, ховаючись від поліції.
Перший рік я працювала, щоб віддати борги, і лише потім вже стала потрохи заробляти. Все це я розповідаю для того, щоб ви зрозуміли, як важко далися мені ці гроші.
А от моя сестра так не вважає, вона думає, що мені в Італії просто так по тисячу євро щомісяця давали. Ольга – моя молодша сестра. Я не раз їй пропонувала теж їхати на заробітки, кликала її до себе, обіцяла з роботою допомогти. Але сестра навіть чути нічого не хотіла про те, що можна зірватися з теплого місця і їхати працювати.
На відміну від мене, жила Ольга завжди добре. Її чоловік непогано заробляв, то ж особливої потреби в грошах вона не відчувала.
У мене була інша ситуація, я з чоловіком розлучилася, дочку сама виховувала, сиділа без роботи і без грошей, і без надії, що мені хтось допоможе.
Сестра, хоч і жила краще, але ніколи не хотіла не те що дати, а позичити навіть грошей. Вона має такий скупуватий характер, я це знала завжди, тому ніколи ні за чим до неї і не йшла.
Тепер кардинально все змінилося: у мене гроші є, а у Ольги немає. І сестра щиро вважає, що я маю по родинному з нею ділитися.
Кілька років тому я купила своїй дочці квартиру. Гарну таку, велику, в хорошому районі. Могла собі дозволити, бо гроші у мене були. Я приїхала, за один день все оплатила готівкою, житло зразу на дочку оформила – заходь і живи.
Дочка тоді на радощах новосілля зробила, тітку запросила. Але Ольга не з тих, хто вміє радіти за інших. У неї теж є дочка, і вона теж захотіла таку ж квартиру їй купити, щоб не відставати від мене. Тільки от потрібної суми у неї не було, тому вони з чоловіком цю квартиру в кредит взяли.
Ольга ще досі з цим кредитом не розрахувалася, віддають вони ці гроші усім сімейством, але сума там ще залишилася пристойна. От сестра і вирішила, що я можу їй допомогти. Ольга просить, щоб я позичила їй шість тисяч євро, вони з банком розрахуються, щоб відсотки не росли, а мені по легенько будуть віддавати борг.
Та я на таке не погоджуюся. Це мої гроші, я їх важко заробляла, і тепер маю право розпоряджатися ними так як захочу. А вона нехай сама вирішує свої проблеми. Ну хіба я не добре кажу?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.