fbpx

Кілька останніх місяців я з трепетом очікувала найважливішої події в моєму житті – одруження сина. Я вже склала список всіх родичів, яких треба запросити, щоб ніхто не образився, придивилася собі сукню, уявила, яку зачіску собі зроблю і які прикраси одягну. Але син мені заявив, що весілля не буде. Мені дуже прикро, за себе і за нього, що він так може зі мною робити. Все якось не по-людськи, всі рідні знають про весілля, мене постійно запитують, а я не знаю, що їм відповідати

Кілька останніх місяців я з трепетом очікувала найважливішої події в моєму житті – одруження сина. Я вже склала список всіх родичів, яких треба запросити, щоб ніхто не образився, придивилася собі сукню, уявила, яку зачіску собі зроблю і які прикраси одягну. Адже мій син – це найважливіше, що є у мене в житті.

З ранніх років, я ростила його сама. Його весілля для мене – найважливіший день. Я ніколи не любила розповідати, що одна виховувала сина з 6 років, все своє життя я присвятила йому. Можна сказати, цілодобово працювала. Вдень на основній роботі, а вечорами ще підробляла. Як могла, крутилася, тільки щоб у сина було все необхідне.

Щороку відпустку проводила тільки з сином. Своїм особистим життям зовсім не займалася, та й часу не було. Але хочеться сказати, що були чоловіки, які пропонували спільне життя, але мені нікого не треба було, може просто не ті чоловіки були. Зате тепер, через 20 років, я можу пишатися своїм сином. Високий, спортивний, гарний молодий чоловік. Я йому допомогла здобути освіту, після чого він сам знайшов хорошу роботу, і тепер живе самостійним життям окремо від мене.

Приблизно рік, як Олег зустрічається з дівчиною, зібралися розписуватися. Вона теж працює разом з ним, і вдвох почали збирати гроші на своє житло. В цьому я їх підтримую, намагаюся, навіть іноді допомагати, коли є можливість. Невістка мені дуже сподобалася, хороша дівчинка з області, але живе в місті і сама себе забезпечує.

Я з нетерпінням чекала дня весілля, готувалася. Але син мені заявив, що весілля не буде. Вони зі свідками сходять в РАЦС і просто розпишуться, після чого трохи посидять в кафе і на цьому все. Виявляється, невістка захотіла саме так, щоб ніяких батьків не було, що з її боку, що з боку мого сина. Вони посилалися на те, що у них немає грошей, та й ніякого бажання немає влаштовувати торжество.

Загалом, на весілля мене запрошувати ніхто не збирається. Я, якщо чесно, цього не розумію, адже він у мене єдиний син, і цього дня чекаю більше ніж він. Син каже, що якщо вони запросять мене, значить і з боку невістки, теж потрібно буде запрошувати, а там багато родичів, це і батьки, і сестра з чоловіком, а ще й бабуся. Це говорить, дуже багато людей, а значить і великі витрати.

Я навіть спробувала їм запропонувати грошей, що, мовляв, давайте я оплачу частину витрат, але вони не захотіли. Тоді, я запитала, чи можна хоча б в РАЦС прийти привітати і піти додому. Мені не двозначно дали зрозуміти, щоб я не смикалася і сиділа вдома.

Я прекрасно розуміла, що це ідея невістки, що мій син б до такого ніколи не додумався б, як вона йому каже, він так і робить. Син намагався мене втішити, ти каже, мамо, не переживай і не турбуйся, ми до тебе на наступний день приїдемо з тортиком, тоді і поп’ємо чаю.

Ну як я можу не хвилюватися, адже він – мій єдиний син, заради якого я відмовилася від усього, як він цього не розуміє. Мені дуже прикро, за себе і за нього, що він так може зі мною робити. Все якось не по-людськи, всі рідні знають про весілля, мене постійно запитують, а я не знаю, що їм відповідати.

Як невістка каже, у нас сучасне весілля, без гостей і батьків. Я цього не розумію. А найбільше я боюся того, що буде далі. Якщо йому зараз говорять, що його мати не потрібна, а він навіть не пручається. Я боюся втратити єдину, рідну мені людину. А якщо ця невістка придумає, взагалі мене на поріг не пускати, то що, він мене не пустить. Може я, звичайно, даремно себе накручую. Але вже як є, я мати, і я переживаю, за свого сина. Адже сильно його люблю.

Так, я знаю, що прийде час і мені потрібно буде його відпустити, але ж одружуватися без присутності мами, це вже занадто.

Фото ілюстративне – gorod-online.

You cannot copy content of this page