Найбільше я зараз лише про одне хвилююся: хоч би з роботи не звільнили мене в цей період, це взагалі буде тоді фініш! – на днях зі мною поділилася сусідка Катерина. – На мені дитина, кредит, а останні три роки, як мама на пенсію вийшла, ще й допомога їй. Комунальні послуги за її квартиру я виплачую частину велику, коли у неї не вистачає грошей, в аптеку постійно бігаю, купую, що їй потрібно за рецептами. На дачі їй постійно допомагаю: а там і електрика, насіння, інвентар, транспорт. Плюс постійно якісь непередбачені витрати виникають, адже це життя. То техніка якась зламається, то зуб заболить, то ще щось.
– Ну, це як завжди. А у її віці то тим паче. Я дуже добре розумію тебе, – сказала я своїй сусідці.
– Ага. Зараз ось треба ремонт мамі у ванній зробити, замінити ванну на душову кабіну, щоб простіше було їй митися – мама скаржиться, що в ванну сідати їй стало важко, роки у неї вже немолоді, потрібно допомогти їй, щоб вона сама з усім легше справлялася. Я ось це подумала, які витрати на мене чекають і здивувалася добре, звичайно. Подзвонила своїй рідній сестрі, кажу, давай скинемося в рівних частинах трохи грошей з тобою мамі на ремонт. Але вона ні в яку. У мене зайвих грошей, каже, немає зараз, у самої вистачає проблем! Ну прекрасно, а у мене вони, значить, зайві виходять? Непотрібні?
Сестрі Катерині Ользі 31 рік, вона працює, живе з чоловіком на широку ногу. Вона купує недешеві телефони, обновки кожен місяць теж по гарній ціні, нещодавно оновили свій автомобіль – стару машину, яка була цілком ще нічого, продали, купили нову відразу, побільше і подорожче. Навіщо? А просто захотілося їм, так вони собі живуть, гроші так вкладають.
Дітей у Ольги немає і не плануються, нікого не хочуть утримувати.
При цьому на допомогу матері Ольга витрачатися не бажає. Коли б Катерина не звернулася до неї, у неї відповідь одна – грошей немає, навіть для рідної мами, виходить.
– Так не можна! – переконує сестру Катерина. – Це ж рідна мама твоя, вона в нас одна! Вона тебе ростила, вчила, на ноги ставила, все краще нам віддавала, щоб ми потреби ні в чому не мали. Ти зобов’язана їй допомагати в старості, адже у неї більше нікого немає, крім нас.
– Можливо, і зобов’язана! – знизує плечима Ольга. – Тільки аж ніяк не забаганки забезпечити, а базові потреби звичайної людини. Мама голодує у нас? – ні, їжі у неї повний холодильник. Дах над головою теж є, як у звичайних людей, в двокімнатній квартирі вона живе одна. А всі ці твої дачі, ремонти, заміни ванн – це вже з розряду не обов’язково, я так вважаю! Потім, мама ще не стара, їй шістдесят три роки. Люди ще працюють в такому віці! Ось буде вісімдесят, тоді подивимося, тоді і стану їй допомагати, якщо буде така потреба і необхідність. Тоді й допомагатиму, звісно, і я.
У самої Катерини, після таких слів сестри, просто в голові не вкладається таке ставлення до рідної матері. Ну що значить – необов’язкові забаганки? Ось зараз з ванною, наприклад. Мамі зараз дуже важко залізти в ту ванну, щоб прийняти душ. Це нереально вже зараз, і далі явно буде тільки гірше! А митися ж їй якось треба. Звичайно, жінці похилого віку душова кабіна буде набагато зручніше, і це не мамині забаганки, як висловлюється сестра, а необхідна зручність у її віці. Ольга ж не приїде допомогти мамі сісти у ванну, але й відмовляється допомогти їй з цим, щоб вона впоралася сама.
Однак Ольга і грошей не дає Катерині, щоб вона мамі допомогла, виходить, жінці все доведеться робити своїм коштом.
– Так і каже, що на комуналку у матері є субсидія, стоматологія в поліклініці є, там дешевше набагато, правда черги великі. але й можна почекати, у мами часу багато, вона нікуди не спішить, нічого даремно гроші дітей витрачати. А дача – це і зовсім щось нерозумне, картоплю й моркву можна за копійки купити. Ось я просто дивуюся, як так можна? Виховували нас абсолютно однаково, і такі різні люди виросли.
І так щодня Катерина всю допомогу мамі тягне на собі, а сестра ні копійки не дає. І що тут Катерині вдіяти? Так багато на маму витрачає одна. Чи вже перестати їй допомагати, хай тепер Ольга робить, що хоче?
Фото ілюстративне.
