Ірина навіть рік у декреті не просиділа, пішла працювати прибиральницею в перукарню по сусідству. Тепер їм з чоловіком стало легше жити: смачніше їдять, купують кращий одяг, не економлять кожну копійку, вчасно повертають борги. І все б було добре, та люди перешіптуються за спиною. Навіть спілкуватися з нею перестали, бо вона з двома вищими освітами пішла підлогу мити. А теща винує у всьому лише зятя

– Мені шкода свою доньку, бо вона має такого нехорошого чоловіка, – жаліється пенсіонерка Ольга Миколаївна. – Одружилася він, діти у нього є, а чим годувати свою сім’ю йому байдуже, він про це навіть і думати не хоче. Донька моя Ірина в декреті року навіть не відсиділа, відправив її працювати. Гаразд би ще на нормальну роботу, а то – підлогу мити. Я аж засмутилася, коли дізналася про це.

Сім’я у Ірини наче така собі звичайна, середньостатистична: чоловік, дитина, кредит. Дитині тільки недавно виповнився рік, і Іра сиділа поки в декреті.

Грошей до недавнього часу їм з сім’єю дуже не вистачало. Кредит в свій час вони брали з нуля, практично без першого внеску, тому виплати по кредиту зараз у них дуже суттєві, дві третини зарплати чоловіка. Але жити ж їм на щось теж потрібно, і краще вже віддавати гроші за своє житло, ніж платити за оренду в нікуди якійсь зовсім чужій людині. Коли Ірина з чоловіком лише тільки но взяли кредит, то ситуація у них в сім’ї була зовсім іншою: і Ірина працювала, і у чоловіка була непогана робота і підробітки хороші. Тоді здавалося – далі буде тільки краще, тому подружжя вирішило взяти кредит на своє власне житло. Але все пішло не за планом – відразу після того вони дізналися, що Ірина чекає дитину, яку планували взагалі, якщо чесно, вони лише років через п’ять, чоловікові підробітки зовсім скінчилися, і інші знайти їм зовсім не вдалося, до того ж певні гроші довелося витратити на народження немовляти і на саму дитину теж. Тобто життя внесло у їх плани свої корективи, від чого життя їх змінилося повністю, тепер, виходить, зовсім інша справа у них.

Але Ірина зі своїм чоловіком зовсім не скаржаться. Ось уже місяць минув, як Ірина, щоб поправити фінансову ситуацію в родині, влаштувалася працювати прибиральницею в розташованій поруч перукарні. Прибирає жінка там двічі на день – рано, вранці і вдень, під час сну дитини. З дитиною в цей час, поки мама миє підлогу, сидить мати Ірини, вона живе неподалік. З однорічним онуком їй сидіти трохи таки важко, і просто так сидіти з ним вона б не взялася, мовляв, народжували для себе, але зі сплячим, так вже й бути, сидіти якусь годину-другу вона погодилася – хоча без особливого ентузіазму і з купою умов для своєї доньки. Якщо Ірина вчасно не може вкласти дитя спати, то беруть вони його в коляску і мама Ірини катає її навколо перукарні, поки сама Іра миє там підлогу. Одним словом викручуються вони, як можуть, як в них виходить зараз.

Ірина своєю роботою цілком задоволена: їй не говорять приходити хвилина в хвилину, бо знають, що мале дитятко, тому йдуть на зустріч, може вона прийти у 8 годин, а може й в 9, ніхто їй і слова зайвого не скаже, роботу вона свою виконує сумлінно, нею задоволені повністю. Головне – вона має зробити свою справу, прибрати за день два рази. Вранці Ірина миє ретельно, а ввечері – просто швиденько все протирає, і всі задоволені. Тобто не переробляє.

На дорогу знову ж таки не витрачається – ні часу, ні грошей, все під боком. Гроші вона заробляє невеликі, для когось, можливо, зовсім так просто смішні. Але для сім’ї Ірини, в їх ситуації непростій – суттєві. Відразу зітхнули з чоловіком, стало жити трохи легше. І настрій став кращим, і жити простіше, і їсти смачніше. Ні, все-таки працювати – було правильним рішенням.

І все б добре, тільки от оточуючі.

Чесно кажучи, коло спілкування у Ірини, в зв’язку з народженням дитини, далеко не саме широкий. Мама, тітка, пара таких же подруг у дворі з дітьми, з якими рік разом проходили з колясками. Звичайно, всі знають, що Ірина вже вийшла на роботу заробляти гроші. І все, як одна, постійно дорікають:

– Прибиральницею? В звичайну перукарню? З двома вищими освітами? А чоловік що говорить?

Ірину засмучують ці розмови.

– Як чоловікові не соромно? – в один голос говорять всі. – Він, значить, о сьомій вечора вже з роботи йде і на диван сідає, а дружина прибиральницею працює? Мав знайти підробіток сам, якщо така вже ситуація виникла. Але дружину відправляти відра тягати і ганчірками махати – нехороша справа.

Ірина навіть спілкуватися з людьми перестала, яка їм справа до її життя, чому їй усі дорікають, навіть рідна мама?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.