І з яким лицем вона сюди заявилася? Геть сором втратила, – шепотілися між собою цікаві жіночки. Поговорити і справді було про що, бо на весілля сина заявилася матір, яка багато років тому кинула маленьких дітей і чоловіка заради нового кохання.
Павло не став проганяти невірну дружину з свого подвір’я, стояв осторонь і спостерігав.
Дарина несміливо підійшла до молодят, витягла пакунок із словами:
– Ось, синку, це тобі. Маленька компенсація за те, що всі ці роки мене не було поруч. Пробач, якщо зможеш, – віддала подарунок і пішла.
Сльози заливали їй очі, так що жінка і дороги не бачила. В селі її не було довгих 20 років, але вона досі пам’ятає тут кожну стежину. Ще б пак, вона цими стежками бігала таємно від чоловіка і дітей до свого коханого Володьки.
І хоч знала, що гріх великий чинить, та нічого з собою зробити не могла. Вона не планувала такого, але життя закрутило.
Вийшла заміж Дарина за Павла доволі молодою, ще й 20-ти років їй не було. Павло був видним парубком на селі, багато дівчат на нього задивлялося, а він собі Даринку сподобав – за її щирий сміх і довгу золоту косу.
Після весілля Павло забрав молоду дружину до себе. Невдовзі у них первісток народився, син, а через півтора року – другий. Павло був хорошим батьком і турботливим чоловіком, постійно в усьому допомагав дружині, і ніколи не дорікнув їй в тому, що вона вдома сидить, а щось там не зроблено.
Навпаки, приходив з роботи, і не зважаючи на втому, сам все робив – і з дітьми допомагав, і до плити ставав, щоб лише легше коханій дружині було.
Проте Дарина не шкодувала чоловіка, а навпаки, постійно нарікала, що втомлена дітьми, хоча хлопці росли спокійними.
Мама Дарини працювала в місцевій агрофірмі кухаркою, і донька часто заходила до неї по продукти, які та тишком відкладала. А одного разу Дарина там водія зустріла, Володимира. Їх багато приїхало на сезон, щоб буряки з поля зібрати.
Та зустріч стала доленосною. Дарина вперше в житті закохалася, та так сильно, що не могла нічого з своїми почуттями вдіяти. Щодня бігала вузькими непротоптаними стежками до автогаража, щоб побачитися з коханим.
Володя був гарний на вигляд, інтелігентний і, як уже встигла переконатися, ніжний. І було з ним про що поговорити. Тож Дарина зовсім втратила голову.
Чоловік, нічого не підозрюючи, приходив з роботи і, помивши руки від мазуту, брався до господарки. Очі злипалися від утоми, розмова з дружиною не клеїлася. Дивно якось поводилася Дарина, але він себе переконував, що йому все це здається.
Одного дня, коли Павло пішов на роботу, Дарина зі своїм інтелігентним приятелем зібрали в неї вдома всі цінні речі – одяг, прикраси, все завантажили в автомобіль і поїхали.
Синочки спали в своїх ліжечках і не підозрювали, що рідна мама їх кидає. Дарина сусідами переказала, щоби свекруха якнайшвидше прийшла до них.
Володя обіцяв коханій, що вони переїдуть в інший кінець країни і там заживуть собі як пара. Але по дорозі він сказав, що хоче їсти, зупинив авто і відправив Дарину в магазин, а коли та повернулася, то його вже і сліду не було.
Так Дарина опинилася в чужому місті без грошей, без речей і, щонайгірше, без люблячого чоловіка. А в її коханця була дружина, діти, яких він, на відміну від Дарини, й не думав залишати.
Коханцю дали два роки. На суді Павло сказав, що не вимагатиме матеріального відшкодування від колишньої дружини, але і бачити її більше не хоче.
Після цього Дарина, яка була просто в розпачі, подалася в Італію на заробітки, подалі від усіх справ, які вона накоїла.
А Павло, який дуже важко все це переживав, з часом знайшов собі іншу жінку, вдову з маленьким синочком, і стали собі жити. Нова дружина дуже добре ставилася до синів Павла, так що з часом вони стали кликати її мамою.
Про весілля сина Дарина дізналася випадково, довго думала, а потім вирішила, що поїде, хоч і дуже страшно було дивитися в очі тим, кого вона так бездушно зрадила.
В конверті, який вона подарувала синові, були документи і ключі від новенької квартири. Такий же конверт Дарина подарувала відразу і молодшому сину. А сама пішла, бо не знала куди очі від сорому сховати.
Вже немолода Дарина ні на кого не нарікала. Вона і не сподівалася, що сини її пробачать. Просто зробила так, як вважала за потрібне, і знову зникла з їхнього життя, тепер уже назавжди.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
