fbpx

Факт, що ми маємо у власності дві квартири, не дає спокою сестрі чоловіка. Кожна наша зустріч обов’язково закінчується розмовами про те, як нам пощастило. При чому в її словах відчувається заздрість, та вона її і не приховує. Вона навіть уже натякати перестала, а говорить прямим текстом про те, що ми повинні впустити їх безоплатно жити в цю однокімнатну квартиру

Квартирне питання завжди було каменем спотикання між родичами. У мого чоловіка є молодша сестра. Коли я вийшла заміж, вона ще вчилася в школі. Жити ми відразу стали окремо. Наша квартира розташована на іншому кінці міста, тому часто їздити в гості один до одного було проблематично, так як на дорогу йшло багато часу.

Зустрічалися ми на рідкісних сімейних святах, які організовувала свекруха або вони до нас приїжджали в гості, коли у когось з нашої родини був день народження. Загалом бачилися ми з його сестрою кілька разів на рік, а з батьками чоловіка трохи частіше. Зараз його сестра теж одружена, живуть вони з чоловіком в одній квартирі з її батьками.

Ми з чоловіком наш сімейний шлях починали з маленької однокімнатної квартири. Ми обоє багато працювали, в усьому собі відмовляли, кожна гривня була розписана. Це все робилося для того, щоб зібрати необхідну суму для початкового внеску на власну квартиру, яку ми хотіли взяти в кредит.

Так як ми багато працювали, постійно підробляли, вийшло досить швидко розрахуватися з банком. При чому, свою однокімнатну квартиру ми продавати не стали, вирішили її здавати. Після оплати останнього платежу по кредиту ми дружно видихнули і трохи розслабилися. З’явилися вільні гроші, ми стали їздити відпочивати за кордон, купили нову машину.

І ось цей факт, що ми є володарями двох квартир у власності, не дає спокою сестрі чоловіка. Кожна наша зустріч обов’язково закінчується розмовами про те, як же нам пощастило. При чому в її словах відчувається заздрість, та вона її і не приховує. Вона навіть уже натякати перестала, а говорить прямим текстом про те, що ми повинні впустити їх безоплатно жити в цю однокімнатну квартиру.

Сім’я у них молода, хоче жити окремо від батьків. Самі купити собі житло у них найближчим часом не вийде, так як чоловік працює один, та й зарплата у нього не найбільша. Коли її запитуєш: «Що заважає тобі піти і влаштуватися на роботу?» Вона закочує очі і починає нарікати, на те, що як в даний час складно з хорошою роботою, а куди-небудь йти не хочеться. Ми запропонували у нас зняти це житло, і обіцяли зробити хорошу знижку.

Ми не можемо просто так віддати їм цю квартиру. Справа в тому, що всі гроші отримані з оренди цієї квартири, ми знову ж відкладаємо, так як хочемо купити ще одну хорошу квартиру для своєї дитини. У свій час, коли ми з чоловіком тільки зустрічалися, але вже планували одружитися, він їздив на заробітки на кілька місяців, спеціально заробити гроші, щоб ми могли жити окремо і ні від кого не залежати. Чому чоловік сестри не може так само вчинити, може йому не дуже хочеться працювати.

А там потрібно саме гарувати з ранку до вечора, а іноді навіть без вихідних. Звичайно краще сидіти в теплому офісі. Дійшло до того, що ми просто уникаємо зустрічі з ними. Батьки чоловіка не підтримують свою дочку в цьому. Вони теж втомилися від її постійного ниття, «байдикування».

Свекруха розповідала, як її дочка проводить свої дні. Прокидається близько 12 дня, поки розгойдається час уже вечір. Їду вона не готує, прибирає рідко, в магазин сходити не допросишся. У вихідні сестра зі своїм чоловіком ходять по гостях, або розважитися в клуб. Загалом спускають всі гроші на свої розваги. А ми працюючи, з ранку до вечора повинні їм віддати квартиру, призначену для своєї дитини, в безоплатне користування.

Фото ілюстративне – daily.afisha.

You cannot copy content of this page