fbpx

Дві мої дочки майже одночасно вийшли заміж і привели зятів в нашу квартиру. Ми з чоловіком багато років працювали, щоб мати власне житло і жити окремо, але пожити для себе не виходить

Мені 46 років, чоловікові 48. Одружилися ми відразу після навчання в інституті. Де ми тільки з Остапом не жили, і в студентському гуртожитку, і комуналку знімали, і якусь однокімнатну квартиру, поки нарешті ми не придбали своє житло. До слова, ніхто з батьків нам не допомагав, усього добивалися ми самі.

Мій чоловік інженер за освітою, але по спеціальності майже не працював. Він влаштувався спочатку в якесь конструкторське бюро, але ми зрозуміли, що з такою зарплатою навіть до пенсії ми не зможемо назбирати на власну квартиру, до того ж, у нас одна за одною народилися дві донечки, то ж ми вирішили, що чоловіку треба їхати на заробітки.

Остапа майже не було вдома, і мені доводилося з цим миритися, адже дочки росли, вони завжди хотіли гарно одягатися, на їду теж йшли чималі гроші, тому відкладати багато не виходило. Ми 10 років складали на квартиру, потім ще два роки робили ремонт, і в результаті лише рік тому переселилися в простору трикімнатну квартиру. Можна сказати, що наша мрія збулася.

Тим часом виросли і наші дочки, обидві вчаться в університеті, старша Тетяна на четвертому курсі, і молодша Оксана – на третьому, у нас між дітьми різниця всього рік. Обидві доньки вчаться на юридичному факультеті, на платній формі, тому ми використали вже майже всі свої заощадження.

На початку літа цього року старша дочка розписалася з нареченим, свого житла у них не було, і вони прийшли жити до нас, зайняли одну кімнату. Весілля ми не робили, бо і грошей не маєм, та й не до того зараз. Звичайно, я за дочку раділа, але те, що тепер у нас живе зять, створює мені ряд незручностей.

І все б нічого, але молодша донька теж зробила нам сюрприз – вона дитину чекає, одногрупник вже зробив їй пропозицію, планують розписатися найближчим часом і жити в мене. Оксана вважає, що якщо я дозволила Тетяні з чоловіком жити у нас, то чому б і їй не привести зятя додому, адже її кімната є, а вони обоє ще студенти, звідкіля ж їм брати гроші на оренду квартири.

У мене на душі повне сум’яття. З однієї сторони я радію за своїх доньок, зяті наче непогані, може з часом вони зможуть забезпечувати сім’ї. Але зараз я розумію, що у мене було двоє дітей, а стало четверо. Я все життя собі у всьому відмовляла аби мати цю квартиру, а в результаті пожити в своє задоволення якось не вдається.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page