fbpx
Життєві історії
Два тижні тому до нас приїхав син і запитав, чи можна до нас переїхати. Дружина зраділа, коли дізналася, що діти з нами жити будуть. Але син ще й попросив нас дозволити жити в нашій квартирі ще й свасі

У нас двоє дітей: син і дочка. Дочка вийшла заміж і поїхала жити до чоловіка в інше місто. Вона з чоловіком і дітьми приїжджають до нас тільки на свята. А ось з сином у нас виникли проблеми.

Ми з дружиною – звичайнісінькі люди. Жили ми добре, дітей своїх ростили в любові і турботі. Ми ніколи не з’ясовували стосунки, завжди намагалися домовитися.

Коли син вирішив одружитися, то ми не стали заперечувати. Він вибрав дружину за своїм смаком. Все б добре, нам би з дружиною радіти. Але було одне але: дівчина, яку вибрав наш син, була з «аристократичної сім’ї». Якщо Вікторія ще вела себе нормально, то її мама – наша сваха – це взагалі окрема історія. Вона вважала нас занадто «простими» для їхньої сім’ї.

Зустрічалися ми зі своєю свахою дуже рідко, тільки на свята. Вона тільки кілька разів приїжджала до нас на дачу. Вона там, в гамаку лежала, книги читала і квіточки нюхала. Навіть жодного разу свою допомогу не запропонувала.

Потім народилися внуки. Ми, з одного боку, повинні були зблизитися, повинні були почати спілкуватися більше. Але цього так і не відбулося. Онуки частіше приїжджали до свахи. Сваха онуків проти нас налаштовували. Мовляв, ми дуже прості. Так, ми з дружиною звичайні працівники заводу. За театрам ми не ходили і книг розумних не читали ніколи.

Але ми з дружиною змогли виростити і виховати гарних дітей. Ми дуже їх любимо і онуків наших теж.

Після того як діти виросли, ми залишилися з дружиною жити удвох у величезній трикімнатній квартирі. Спочатку ми довго до цього звикнути не могли. Квартира здавалася такою великою і незатишною.

А два тижні тому до нас приїхав син і попросив дозволу переїхати жити до нас всією сім’єю. Просто їм стало не вистачати грошей на знімання квартири. Діти ростуть, багато їм все треба. Діти ходять на платні гуртки, а всі ці гуртки дуже дорогі. Дружина зраділа, коли дізналася, що діти з нами жити будуть. Сказала, що буде рада спілкуванню з онуками.

Але, виявилося, що це ще не все. Потім син попросив нас дозволити жити в нашій квартирі ще й матері Вікторії, нашій свасі. Її квартиру діти хотіли здавати. Таким чином, вони вирішили поліпшити своє матеріальне становище.

Нам з дружиною це відразу ж не сподобалося. Одна справа бачити сваху по святах, кілька годин. А зовсім інша справа жити з нею в одній квартирі.

Моя дружина навіть не уявляє, що буде бачити сваху кожен день. У свахи є ще маленька породиста противна собачка. А у нас є кіт. Вони точно разом в одній квартирі не уживуться.

Син сказав, що ми і так всю весну, літо і осінь на дачі живемо, так що сваха заважати нам не буде. Вона буде онуками займатися. Буде їх на всі гуртки возити.

Моя дружина категорично відмовилася. Вона відразу ж сказала, що три жінки – господині для однієї квартири – це вже явний перебір. Адже у кожної жінки свої звички і свої правила. Проблеми і непорозуміння будуть просто неминучі. Нам так жити не хочеться.

Ми з дружиною порадилися і вирішили: дітей і онуків приймемо, а сваха нехай залишається жити в своїй квартирі. Нам потрібне спокійне життя. Невістка у нас хороша, за чоловіком і за дітьми добре дивиться. Дружина згодна з нею разом жити. А ось зі своєю «аристократичною» свахою – ні! І я з дружиною повністю погоджуюся.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page