fbpx
Притча
“Два монахи і жінка”. Найкраща притча для тих, хто розуміє, що йому треба простити і все відпустити, але поки-що не може

“Два монахи і жінка”. Найкраща притча для тих, хто розуміє, що йому треба простити і все відпустити, але поки-що не може.

Мандруючи світом, два ченці забрели в містечко. Там вони побачили жінку, яка не могла перейти дорогу, оскільки її затопило після сильного дощу.

Дама ніяк не могла обійтися без сторонньої допомоги, щоб не забруднити одяг. Вона нетерпеливо стояла і похмуро дивилася на кожного, хто проходив повз.

Зрідка вона лаяла своїх супутників, але вони ніяк не могли їй допомогти – у руках кожного з них був свій вантаж.

Молодший чернець побачив жінку , нічого не сказав і пішов далі .

Його супутник швидко переніс її на іншу сторону вулиці, де вона могла продовжити свій шлях.

Читайте також: 4-10 березня – особливий тиждень Прощення чи Масляна. Ось що категорично не можна робити в цей час

Жінка не подякувала, а лише повернулася до ченця спиною і пішла геть …

Ченці продовжили свій шлях.

Молодший монах йшов у роздумах …

Через кілька годин він уже не міг мовчати і сказав:

– Та жінка повела себе гpубо і егоїстично. Але ви все одно допомогли їй! А вона вам навіть не подякувала!

На що мудрий монах відповів :

– Я переніс жінку кілька годин тому.Чому ти все ще несеш її з собою?

P . S : Якщо злiсть змушує нас перебувати в минулому , – ми не можемо проживати сьогодення …
Більше того , минуле не дозволяє нам рухатися вперед . Ми не зобов’язані прощати тих, хто навмисно заподіяв нам бiль … Але ми повинні сприймати дійсність такою , якою вона є , – і відпускати пoгані моменти.

Вибір завжди за нами: нести xворобливу ношу з собою або залишити її в минулому …

You cannot copy content of this page