У нас з дружиною все було добре, але не було дітей. Це стало великою проблемою і випробуванням, яке ми не змогли пройти. Замість того, щоб взяти себе в руки, дружина почала заглядати у чарку, мовляв – все одно життя втрачене. Я, чесно, намагався її підтримати, але все без толку. Вона говорила мені, щоб я йшов, мовляв, знайди собі іншу дружину, яка народить тобі спадкоємців.
І одного разу я пішов. Жив у сім’ї в друга, знімав у нього кімнату спочатку. До дружини друга стала приходити її сестра Оксана. Почалися у нас з нею стосунки, я навіть зібрався розлучатися зі своєю дружиною, але в той момент не стало моєї тещі. Я прийшов до дружини висловити співчуття, і побачив, що їй зараз дуже важко і не міг залишити її в такому стані.
Я вирішив її підтримати і залишився з нею. На наступний день на мене чекав сюрприз: Оксана повідомила мені, що чекає від мене дитину. У мене були змішані відчуття, я і радів, і одночасно не знав, що робити.
У мене почалися метання: від однієї жінки до іншої, але дружина навіть не здогадувалася, що в мене на боці щось серйозне, а тим більше про те, що інша жінка чекає від мене дитину. Загалом, я потрапив у незрозумілу ситуацію: шкодував дружину і водночас дуже мріяв про те, щоб у мене була дитина.
Але тут з’ясувалися нові обставини – Оксана повідомила мені, що вона досі любить іншого чоловіка, який від неї пішов. До мене у неї немає таких почуттів, але вона за дитину вдячна. Я їй пообіцяв, що якщо вона народить, я у всьому допомагатиму малюкові.
Я повернувся до дружини, але нічого їй не розповів про те, що незабаром стану батьком. З Оксаною у нас залишилися таємні, але суто дружні стосунки. Після народження сина я став допомагати дитині грошима, хоча вона багато не вимагає.
Але таємне стає явним – коли дитині виповнився рік, моїй дружині про все розповіли «добрі люди». Почалися непорозуміння і сцени. Дружина почала рахувати кожну копійку, щоб я нічого не витратив на сина, почала мене контролювати – навіть з роботи зустрічає. І так продовжується вже кілька тижнів.
Ось тепер не знаю, що робити. Піти знову від дружини? Не сказати, щоб я дуже її люблю, тим більше вона знову до чарки почала прикладатися, але мені її дуже шкода. Але з іншого боку – я не перестану допомагати сину і бачиться з ним.
Так, я дружину розумію – їй нестерпно від того, що вона не може народити сама, але позбавляти мене батьківства теж егоїзм ще той. Я готовий з нею хоч усе життя прожити, не кидати її через жалість, але зараз вона робить усі спроби зруйнувати наш шлюб. Поки що так і не придумав, що робити далі.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
