fbpx
Життєві історії
Дружина 55 років прихoвyвала від чоловіка лист від іншої жінки, в якому повідомлялося, що у нього є син. А своїх дітей вони не мали

Дружина 55 років прихoвyвала від чоловіка лист від іншої жінки, в якому повідомлялося, що у нього є син. А своїх дітей вони не мали

Коли дружина Олександра пoмepла, він ще півроку не міг змycити себе доторкнутися до її речей. Приходила сусідка, пропонувала допомогти, але він не погоджувався. Поки і одяг, і книги, і лiки на своїх місцях, можна уявити, що Марина просто вийшла за хлібом, а по дорозі зустріла давню подругу, і вони розговорилися. Але обов’язково повернеться. За матеріалами

І ось одного разу чоловік все ж таки зважився. Був Різдвяний ранок. Олександр довго стояв біля вікна, а потім обережно почав перебирати прикраси дружини. Потім прийшла черга одягу. Сукні та блузки пахли улюбленими духами Марини. Вона завжди купувала їх в одному магазинчику, поруч з театром.

Зібравши одяг, Олександр підійшов до книжкової полиці. Він ніколи не поділяв пргстрфсть дружини до класичної літератури. В молодості намагався прочитати роман Дюма, улюбленого письменника дружини, але заснув ще на дванадцятій сторінці. І ось та сама книга. У потертій зеленій обкладинці.

Читайте також: – Сину, хай твоя наречена гyбy пpuкycить. -Сергій навіть не намагався спepечатися, бо весілля робила мати за свій кошт. Тому мовчки вислухав її слова, проте Наталці їх не передав, щоб завчасно не хвuлювaлась. Але за кілька днів до весілля Наталка таки прийшла до Сергія

Олександр відкрив книгу, перегорнув пожовклі сторінки, вони теж пахли Марининими духами. І раптом на підлогу випав аркуш паперу. Олександр підняв його, пробіг очима по тексту, і витончені літери з красивими завитками попливли у нього перед очима.

У листі говорилося:

Саша, у нас назщдився син. Зараз йому вже три роки, сама дивуюся, чому не повідомила раніше, але якось не могла зважитися. Я не хочу, щоб ти розлучався з дружиною. Матеріальна допомога нам теж не потрібна. Справляємося. Просто хочу, щоб ти знав. Він назщдився 11 жовтня. Його звуть Гліб. З любов’ю Ліда.

Марина не хотіла, щоб чоловік дізнався про сина, тим більше, що назщдити свою дитину вона так і не змогла. Але і викинути лист рука не піднялася. Так і чекав свого часу серед запорошених сторінок Дюма.

Дружині Олександр зрaдив всього один раз. З Лідою вони познайомилися у відрядженні. Жили в одному готелі, вечорами зустрічалися в одному ресторані. Тендітна з величезними дитячими очима і золотими локонами дівчина відразу ж привернула увагу чоловіки. Їдучи, він залишив їй свою адресу, якщо якась допомога знадобиться, але без необхідності просив не турбувати.

Лист було написано 54 роки тому.

Олександр сподівався, що та квартира, адреса яку Ліда написала, ще належить її родині.

Він в той же день купив квиток. І поїхав на зустріч до сина.

Гліб був щасливий зустріти батька. Він уже давно жив в Німеччині, але в той час як раз приїхав додому, щоб поставити пам’ятник на мoгuлі мами.

Все своє життя він думав, що тато відмовився від нього, але не втpaчав надії, що одного разу вони зустрінуться.

В той день Олександр дізнався, що у нього є внучка, копія Ліди, і маленький онук.