fbpx
Breaking News
Надька приїхала в гості, вперше побачила чoлoвiка сестри. І лeдь не втpaтuла мову. Гpiшнi думки відразу, як п’явки, впuлucя в мoзoк: «Красень, куди Петькові, куди іншим. Чому не мiй?» На ранок, коли Людмила прокuнулася, Андрія поруч не було. Не було в іншій cпaльні й сестри. Тільки записка у вітальні: «Прости. Не шукайте. Облаштуємося – дамо знати. Може, колись вибачите. Тільки не пpoклuнайте». З того дня дві сестри у батьківському домі ще не з’їжджалися – гостюють окремо
– Я мyшу хoдити з гоpдо пiднятою гoловою, – сказала мені Анна. Але мені пpиходиться мoвчки спoстерігати за чиcленними зpадами чoловіка, а рoзлучитися не мoжу – сiмейний бiзнес. Це плaта за рoзкішне жuття
Коли Маринці було 25, рaптoво пoмepла її мама, а через два роки cпapaлiзyвaло батька. Мycила Маринця його oбхoдити, город обробляти, господарку тримати і ще й на роботі все встигати. Два роки тому Маринця пішла на Водохреща до церкви святити воду. Повернулася додому, oкpoпuла дім святою водицею, дала напитися батькові, нагодувала його. Вийшла на подвір’я, глянула на річку і кuнyлacя до берега. Про цe люди й дoсi говорять
Кoли я дiзналася, що вaгiтна, то щиpо дyмала, що все змiниться. Чим блuжче до пoлoгів, тим бiльше рoзуміла, що нічoго дoброго не чeкає нашу сім’ю. У пoлогoвому бyдинку я не мoгла додзвoнитися до Міші цілу добу, мені теpміново потpібні були  гpоші на плaтну пaлату, дoвелося пpосити подругу, пpидумуючи випpавдання
Нaйщаcливішa жiнкa за знаком Зодіаку. Ця пaні пpимycить уciх зaздpити. У неї виходить вcе! А чoлoвiки очeй не відвoдять!
Без рубрики
Доленосне знайомство

Історія нашого знайомства лише на перший погляд може здатися незвичайною. У той час я розлучилася з хлопцем і дуже переживала з цього приводу. Дeпрeсія, сльози, відсутність апетиту і будь якого позитивного настрою.

Тоді вже був дуже популярний мобільний інтернет і брат зареєстрував мене на одному з сайтів знайомств, щоб спілкуючись, я забула про свій бsль. І тут все почалося. Кожен день, коли у мене була вільна хвилинка, я заглядала на сайт в очікуванні нових повідомлень. Мій робочий день наближався до кінця, і в черговий раз я вирішила зайти на сайт.

Було кілька повідомлень від хлопця. У перші хвилини він мені зовсім не сподобався. Зелені очі, світле волосся та якийсь зухвалий вигляд. Але його повідомлення незрозумілим чином малювали на моєму обличчі усмішку, душа раділа.

Він був цікавий мені як особистість, з ним було про що поговорити. Незабаром ми обмінялися ще фото по ммс, потім зателефонували. Скільки ж було у нас цікавих тем! І про спорт, про навчання, обговорювали дитинство, ділилися цікавими моментами з життя. Вчилися ми в одному місті. Він в Академії внутрішніх вiйськ, я вчилася на юриста. У них було дуже суворо. Відпускали хлопців чітко за часом і повернутися на територію академії повинні були в певний час. Тому першою в подорож вирушила я (жила тоді в сусідньому місті).

І ось я зробила самий неординарний і непередбачуваний вчинок у своєму житті! Поїхала до невідомої мені людині в інше місто. Ми зустрілися в парку, хоча довго не могли знайти один одного. З першої секунди я була ним підкорена. В голові промайнуло: «Вау!» І всі інші слова просто були відсутні. В його погляді читалося неприхована цікавість. Він впевнено взяв мене за руку і повів в сусіднє кафе з романтичною назвою. Там ми сіли за столиком біля вікна, замовили чудову і ароматну піцу і стали розмовляти. Все було наче в казці.

Зустрілися дві абсолютно різні людини, але з одними і тими ж ідеями, захопленнями. Потім гуляли по одному із старовинних міст України, їли морозиво. Я ще кілька разів приїжджала до нього. Він до мене. У підсумку ми зняли квартиру і стали жити разом, як одна сім’я. Банальний сайт знайомств і інтернет круто змінив життя двох абсолютно різних людей. Він не був схожий на тих, кого я знала.

Якась сильна енергетика витала навколо нього. З кожним кроком і подихом я розуміла, що ми наближаємося до чогось грандіозного і доленосного.

Одного разу, він мені не подзвонив, і я дуже сильно засмутилася, в голові крутилися різні думки. В той день я зустрілася з подругами, і ми вирішили прогулятися. Взяли з собою фотоапарат. Була чудова морозна погода, білий сніг, посмішки перехожих. Я якось намагалася себе розвеселити, але на душі лежав важкий камінь. І ось у мене на мобільному телефоні висвічується незнайомий номер. Взявши трубку я почула до болю знайомий голос. Ситуація була дуже банальною. У нього забрали телефон, так як він слухав музику після відбою.

Читайте також: ОДНОГО ДНЯ ВІН ХОТІВ БИ ЗУСТРІТИ ЇЇ І БІЛЬШЕ НЕ ВІДПУСТИТИ, НЕ ЗАГУБИТИ

Я і зараз переглядаю фото, які вийшли після того дзвінка. Їх можна порівняти хіба що з фотографіями з весілля. Щира і відкрита усмішка, веселий сміх. Людині для повного щастя потрібно зовсім небагато – всього лише крапельку щирої любові. Минуло вже три роки, і ми до сих пір разом. Ми сім’я. Ділимо горе і радість, живемо в любові та злагоді. З кожним днем ​​наша любов все міцніє. У нас є прекрасний син, так схожий на свого незвичайного зеленоокого тата.

Адже не дарма існує думка, що не було б щастя, так нещастя допомогло!

Джерело.

Related Post