Я щороку приїжджаю додому на Різдво, і мої дочки добре про це знають.
В Італії я вже 19 років, за цей час обом дочкам я весілля зробила, і дві однакові двокімнатні квартири їм купила, щоб вони не розсварилися між собою, що комусь менша, комусь більша.
Дочки мої взагалі мирно жити між собою не вміють, і цим вони мене дуже засмучують.
Старшій, Людмилі, 40 років, молодшій, Наталі, 37, наче вже доволі дорослі, а поводять себе як малі діти.
Якщо я висилаю їм посилки з Італії, то маю обом спакувати однаковісінькі, бо навіть зайва пачка кави, вислана одній із них, може спричинити непорозуміння.
Живуть вони недалеко одна від одної, часто заходять одна до іншої в гості, тому скрити щось не реально.
То я, знаючи це, даю їм двом все однаково, і все порівну: висилаю Людмилі 300 євро, значить, і Наталі таку ж суму маю дати.
Купила курточку молодшій, треба таку ж купувати старшій, іноді до смішного доходить, бо вони одягаються як близнята.
Одним словом, мені неприємно, що діти так по-споживацьки ставляться до моїх заробітків.
Через своїх дочок я навіть додому на Різдво не поїхала, бо вони ще з грудня стали мені телефонувати в Італію, таємно одна від одної, і просити в мене гроші.
Старшій доньці треба 10 тисяч євро, вона дуже хоче машину, вже навіть вибрала собі гарний варіант, не новий Mercedes-Benz, залишилося лише щоб я приїхала і все оплатила.
А молодша просить у мене гроші на ремонт квартири, вони дизайнера замовили, планують щось грандіозне, і їй теж треба мінімум 10 тисяч євро.
У мене є гроші, але я їх накопичую, щоб собі квартиру купити, а то я працюю-працюю, а собі так нічого і не придбала!
Подумала я собі, і вирішила, що додому не їду, а дочкам сказала, що моя італійка, за якою я доглядаю, захворіла, і мені треба залишитися.
Приїду вже на Великдень, навіть їм нічого казати не буду, куплю квартиру, і відразу оформлю на себе, а після цього вже поставлю дочок перед фактом.
І тоді будь що буде!
Я бачу, що скільки б я дочкам не давала, їм ніколи досить не буде, вони постійно придумують, що їм ще треба, а я втомилася від їхніх суперечок.
Хоче машину Люда – нехай сама на неї заробить, так само і Наталя – хоче дизайнерський ремонт, будь ласка, але за свої гроші!
Ну хіба я не правду кажу?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
