Моя двоюрідна сестра Надія в принципі, непогана жінка, але частенько вона любить втручатися в чужі справи і роздавати нікому не потрібні поради. А нещодавно Наді вдалося зробити капітальний ремонт в своїй квартирі – перший раз за 15 років.
Я, звичайно, пораділа за родичку, бо вийшло все і справді гарно, до ладу. Після її чистенької і світлої квартири в свою квартиру навіть повертатися не хочеться. Ремонт у себе в помешканні я не робила багато років. І поки не планую, бо не маю за що. Сестра озвучила суму 10 тисяч доларів – це приблизна сума, яку вона витратила на ремонт своєї квартири. У мене поки навіть приблизно таких коштів немає, то ж про ремонт годі і думати.
З Надією працюємо ми разом, наш офіс знаходиться поруч з моїм будинком, і на обід ми часто заскакуємо до мене. Це триває кілька років. Мене раніше це не напружувало. Я виставляла те, що у мене було. Все було чудово. І її все завжди влаштовувало. Ніяких претензій вона мені ніколи не висловлювала. Але тут вона зробила сучасний ремонт і понеслося!
– Такі батареї, як у тебе, ніхто вже в будинках не тримає! Поміняй. Гроші ж є у тебе. А то, що батареї цілі і відмінно гріють, це як? Мовчу, щоб ненароком не випалити колючі слова. Роблю вигляд, що слухаю. А сама на годинник поглядаю, скоріше б перерва закінчилася.
– Так поміняй ти вже ці паперові шпалери! – знову чую. – Хто такі ще клеїть? Твій дім схожий на гуртожиток!
– А що з ними не те? – заперечую спокійно. – Вони чисті. Маленьких дітей у мене немає, ніхто не забруднив. Так, шпалери у мене давно, я згодна, але вони абсолютно не вицвіли. Ну і що, що паперові?
– Та хто в гості до тебе прийде, засміє! – сестра наполегливо товкмачить мені своє.
– Не сучасно у тебе. Ти від життя відстала. Збери гроші і зроби ремонт, хоча б косметичний! І стелю зроби натяжну. Он у тебе проводка збурюється біля люстри.
Я подивилася на свою стелю, яку тільки цієї весни сама побілила. Все нормально, мені подобається. І взагалі, це мій дім! Я живу в ньому, і мені добре тут і затишно.
– Залиш мою квартиру в спокої, – миролюбно сказала я. – Не до ремонтів мені. Грошей поки стільки немає, щоб ремонти робити. Сестра знизала плечима і більше нічого не сказала.
До речі, за цей весь час, поки ми обідаємо у мене вдома, сестра жодного разу не запропонувала щось купити чи щось принести, а продукти на сьогоднішній день коштують чимало.
А недавно був випадок, який мене просто вивів з рівноваги. До Наді збиралася приїхати в гості її молодша рідна сестра з двома дітьми. Тут Надія мені телефонує і просить, щоб я їх на кілька днів взяла до себе, мовляв, у неї дорогі ремонти, які діти можуть зіпсувати, а до мене можна, у мене ж ремонтів немає.
Я відмовила, бо не люблю нахабних людей. Надія на мене образилася. Кілька днів ми не розмовляли. Потім помирилися, все таки працюємо в одному відділі. Але в свій дім я більше її не запрошую. Тепер їй доводиться їздити обідати додому, за три зупинки від роботи. Або їсти принесений обід в відділі. Але мене це вже не хвилює. Не хочу я, щоб хтось вказував мені в моєму домі.
Фото ілюстративне – kuplukvartiru.
