fbpx
Життєві історії
Днями ми з мамою поговорили і мама мені прямо сказала, що вона проти мого спілкування з батьком. У нього давно своє життя, до того ж він нас зрадив. Мама мені заявила, що якщо я її не підтримаю, то вона залишить мене без спадку. Я добре розумію, що від батька мені теж нічого чекати, бо у нього в новій сім’ї є син

Мені 23 роки, мої батьки розлучилися десять років тому. Батько тоді зустрів іншу жінку, зараз живе з нею, у них навіть є спільний син, якого я вважаю братом. І саме це і стало проблемою. Мама проти мого спілкування з батьком, так як вважає його зрадником.

Я зустрічаюся з батьком приблизно раз на місяць, але майже кожен день зідзвонюємося по телефону. Мамі було дуже складно морально перші кілька років після розлучення, зараз вона впоралася зі своєю образою і стала набагато більше займатися своїм життям, ніж до розлучення. Вони, напевно, справді не були створені одне для одного, але мама цього не визнавала.

Зараз мама і батько зовсім не спілкуються і ніяк не підтримують відносини, думаю, що так і залишаться ворогами на все життя. Мама каже, що мої з ним зустрічі тільки зайвий раз нагадують їй про нього і нанесеній їй образі. Мені здається, вона не розуміє, як я можу з ним по-дружньому спілкуватися після всього. Батько пішов у дуже складний для мами час.

Днями ми з мамою поговорили і мама мені прямо сказала, що вона проти мого спілкування з батьком. У нього давно своє життя, до того ж він нас зрадив. Мама мені заявила, що якщо я її не підтримаю, то вона залишить мене без спадку.

Я все розумію і навіть співчуваю мамі як жінці, але не вважаю це причиною перестати спілкуватися з рідним батьком. Тому я не змінила ставлення до свого батька і не перестала з ним спілкуватися.

Я розумію, що він вчинив погано, але все одно його люблю, а мамі, мабуть, здається, що моя любов до батька означає, що її я люблю недостатньо. Тому в повітрі весь час висить підозра, образа і недомовленість. Складно так жити. Батькові я нічого не розповідала, не знаю, чи варто це йому знати. Він зробив свій вибір і я добре розумію, що від батька мені нічого чекати, бо у нього в новій сім’ї є син.

Але оскільки це триває вже багато часу, мені дуже складно. Я не вважаю зрадою спілкування з рідним батьком, хоча бачу, що мама саме так і думає. А я люблю їх обох і не винна, що вони не змогли зберегти сім’ю. Я ж за це на них не ображаюся.

Фото ілюстративне – miridei.

You cannot copy content of this page