У восьмирічному шлюбі у нас з чоловіком є син, йому чотири роки, і дочка, їй два роки. З грошима весь цей час було складно, але добре що хоч на знімне житло витрачатися не треба було, бо жили ми в моїй спадковій двокімнатній квартирі.
Нещодавно я знайшла підробіток віддалено. Я по скайпу викладаю англійську мову. Благо з дітьми в цей час сидить моя мама або свекруха.
Пояснюю, щоб було зрозуміло – я не сиділа на дивані, крутилася-вертілася. Звичайно, після народження дітей на те, щоб зайнятися своїм зовнішнім виглядом, часу немає. З інтересів в основному дитячі мультики, статті про виховання, інформація як вивести плями, ну і останні місяці – професійна література для роботи. Загалом, звичайне життя жінки в декреті.
Чоловік же під час декретів продовжував вести активне соціальне життя. Йому по роботі потрібно багато їздити, відвідувати заходи і спілкуватися з різними людьми. Ось на одній такій зустрічі він і знайшов свою «любов всього життя».
Спочатку почав затримуватися з роботи, став якимось нервовим, почав ховати телефон, а в один прекрасний день взяв і зізнався, що у нього є інша. Випалив цю інформацію, одягнувся, підхопив сумку і помчав. А я стою, очима кліпаю і взагалі нічого не розумію.
На наступний день подзвонила свекруха. Синок їй все розповів, «облегшив», так би мовити, душу. Ну, а вона йому висловила, хто він є. Вона у нас жінка різка і проста. Сказала, щоб я навіть не переживала, з дітьми вона буде мені допомагати, але попросила поки з розлученням не поспішати. Мовляв, чого в житті не буває, може ще й повернеться, а дітям без батька не слід жити.
Я про розлучення ж досі й не думала. Мені вся ця ситуація взагалі здавалася якимось дивним сном. Я відмовлялася вірити, що людина, з якою прожили стільки років і народили двох дітей, могла просто ось так вчинити. Моя мама, коли я їй розповіла все, сказала, що «моя мудра жіноча душа просто знає, що чоловік повернеться». Я сперечатися не стала, тим більше, стало зовсім ніколи – додалося роботи перед іспитами і сесіями.
Пройшло трохи більше місяця. Діти майже весь день проводили з бабусями, їх вранці забирали, а я ввечері за ними приходила. Я за цей час встигала і приготувати, і прибрати, і попрацювати. А потім ми йшли додому, від бабусь нам не дуже далеко. Чоловік не дзвонив, про себе не нагадував, я теж його не турбувала, хоча кортіло зателефонувати, поцікавитися, що ми будемо робити далі. Треба ж якось визначатися зі статусом – розлучення, повернення і що взагалі.
А недавно почала я помічати, що у нас вдома якось зменшується приготована їжа в холодильнику. Та й посуд по-іншому стоїть. Чуть-чуть, але все-таки. Закралися смутні сумніви.
Днями свекруха повинна була забрати дітей на дачу, тому ввечері я сходила до неї, віднесла речі і попрямувала додому. Одна я, звичайно, дійшла швидше, ніж з двома дітьми. Коли я зайшла в квартиру, то побачила свого чоловіка, який вечеряв в мене на кухні.
Виявилося, що його нова пасія готувати не любить, та й вічні дієти у панянки, вона фігуру тримає. Тому чоловікові доводиться харчуватися на стороні. У ресторанах для нього дорого, а в їдальнях не смачно. Ось він і знайшов оригінальний вихід.
– Тобі що, шкода їжі для батька твоїх дітей! – запитує збентежений чоловік.
А мені не шкода, мені неприємно від цієї ситуації. Загалом, випровадила я його, завтра поміняю замки, а з понеділка подам на розлучення.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.