fbpx
Життєві історії
Дівчина на на морі знaйшла чужу каблучку, яка потім принесла їй особисте щастя

Дівчина на на морі знайшла чужу каблучку, яка потім принесла їй особисте щастя. Часом так буває, що життя зводить нас в потрібному місці, в потрібний час, з потрібними людьми. Моя історія власне про це.

Два роки тому їздили ми з подружкою на море. Заздалегідь, ще взимку, забронювали номер в невеликому приватному готельчику – ми там були і минулого року влітку, сподобалося. Чистенько, затишно, до моря 300 м, пляж дуже хороший, не переповнений, господиня чудово готує, та й по грошах – краще для студенток і не придумаєш. Джерело

Загалом, плавали, засмагали, добре відпочили. І ось, в останній вечір перед від’їздом додому, вийшли до моря – погуляти, заходом сонця помилуватися. Людей мало і так добре. Подружка вирішила ще поплавати, а я собі гуляла по берегу.

І тут бачу – в піску щось блиснуло. Піднімаю – каблучка золота, з діамантом, явно дуже дорога. Усередині вигравірувано чоловіче ім’я – Макар.

Мені навіть подих перехопило! Озирнулася на всі боки – ніхто не шукає точно. Дочекалася подружку, показала знахідку, радимося, що робити. Знаємо, що знайдені прикраси краще собі не брати, але не викидати його ж назад в море!

Загалом, вирішили – забираємо з собою, а потім спробуємо якось через інтернет знайти власника.

О шостій ранку сідаємо на потяг. В купе з нами ще одна жінка років 50-ти, дуже приємна, і чоловік – він відразу завалився на верхню полицю спати, та й всю дорогу там і проспав.

Сюди-туди, всі сонні, ще поспали, потім розговорилися з жінкою – вона теж в тому ж селищі відпочивала. У неї дуже хороший син -подарував їй двотижневий відпочинок на морі.

Все добре, тільки трапилася у неї велика неприємність – обручку загубила, яку їй помepлий три роки тому чоловік ще на весілля подарував. І описує ту каблучку, що я знайшла.

Каже, дуже цінне воно для неї було, там ще ім’я чоловіка вигравірувано – Макар. А її ім’я – у нього на кільці. Воно тепер вдома в скриньці лежить. Перед смepтю зняв і наказав берегти в знак любові.

Розповідала ця жінка все зі сльoзами на очах. Ми з подружкою переглянулися, я мовчки полізла в рюкзак, витягую цю каблучку і ставлю на стіл перед здивованою жінкою. Вона була неймовірно щаслива!

Читайте також: Додому Микола не повернувся, але написав листа: «Не чекай мене. Я до тебе більше не повернуся. Дoчка мені не потpібна. Квартиру оплачуй сама, а чи забери собі барахло й повертайся у село до батьків». Після цього Оля поїхала в село, де у неї почалося нoве жuття

Всю решту дороги вона розповідала нам історії з життя з чоловіком, розпитувала, що ми і як. По приїзду обмінялися телефонами, вона запрошувала в гості, пообіцяли зайти.

Через три дні до нас на знімну квартиру прийшов молодий хлопець – син тієї жінки. Він прийшов подякувати за маму.

І вирішив зробити нам з подружкою подарунок. Як ми не відмовлялися, але довелося з ним йти в ювелірний салон – вибирати собі каблучки.

Та на цьому все не закінчилося. Тепер ми з Макаром (сином тієї жінки) зустрічаємося. Ми дуже щасливі! Скоро і у нас буде весілля.