fbpx
Притча
“Десять корів і жіноча краса”. Цю притчу варто прочитати кожній жінці, щоб зрозуміти чого вона варта

Якось два моряки відправилися у мандри, щоб знайти свою долю. І ось припливли вони до острова, де у вождя одного племені було дві доньки. Старша – красуня, молодша – не дуже.

Один з моряків сказав своєму другові:

– Все, я знайшов своє щастя, залишаюся тут і одружуюся на доньці вождя.

– Так, ти правий, старша донька вождя – красуня, розумниця. Ти зробив правильний вибір – одружуйся.

– Ти мене не зрозумів, друг! Я одружуся на молодшій.

– Ти що, здурів? Вона ж така…ніяка.

– Це мій вибір, і я його зробив.

Друг поплив далі в пошуках свого щастя, а наречений пішов свататися.

Варто відмітити, що в племені було заведено давати за наречену викуп коровами. Хороша наречена вартувала десяти корів.

Читайте також: “Жінка і щастя”. Цю притчу про розмову ЖІНКИ з БОГОМ варто прочитати усім, хто відчуває себе в чомусь нещасливим

Пригнав він свій десяток корів і підійшов до вождя.

– Вождь, я хочу одружитися з твоєю донькою і даю за неї десять корів!

– Хороший вибір. Моя старша донька – ще той клад, вона варта десяти корів. Я згідний.

– Ні, вождь, ти мене не зрозумів. Я хочу одружитися з молодшою донькою.

– Жартуєш? Ти що не бачиш, вона ж така…не дуже.

– Хочу одружитися саме з нею.

– Добре. Але як чесний батько, я не можу взяти аж десять крів, вона того не варта. Я візьму за неї три корови, не більше.

– Ні, я хочу заплатити за неї саме десять корів.

Вони побралися.

Минуло кілька років. Мандруючий друг, уже на власному кораблі, вирішив провідати товариша і дізнатися, як його життя. Приплив, йде берегом, а назустріч жінка неземної краси.

Він запитав, як знайти його друга. Красуня показала. Приходить і бачить: сидить його друг, а поруч діти бігають.

– Як поживаєш?

– Я щасливий.

Тут входить та сама красива жінка.

– Ось, познайомся. Це моя дружина.

– Як? Ти що, одружився ще раз?

– Ні, це все та сама жінка.

– Але як вийшло, що вона так змінилася?

– А ти запитай у неї сам.

Підійшов друг до жінки і питає:

– Вибач за безтактність, але я пам’ятаю, яка ти була…не дуже. Що сталося, як ти стала такою вродливою?

– Просто одного разу я зрозуміла, що варта десяти корів.

You cannot copy content of this page