– А я так щиро мрію, щоб мій син одружився нарешті, – ділиться з подругами пенсіонерка Ірина Володимирівна. – Онуків подарував би мені, я так люблю дітей. Тільки б не на дівчині зі столиці одружився б, я йому такого не бажаю. А то ці сучасні столичні дівчата в більшості своїй зовсім ліниві, до життя не пристосовані вони абсолютно, у них зовсім інші речі в голові. Зате з запитами як у справжніх принцес. Їх нічим не здивуєш вже в наші дні: і шуба – не шуба, і автомобіль – не автомобіль, і закордон не подобається, до хочуть найдорожчих курортів. Дивлюся на дочок своїх знайомих – і тільки зітхаю. Не хочу таку невістку я собі зовсім. Син їздить у відрядження по країні, ось, може, познайомиться там десь зі своєю долею. Може, в регіонах все-таки дівчата кращі? Скромніші? Не звиклі до розкоші, виховані по-старому, з скромних сімей, де батьки все життя багато працювали і дітей цьому вчили, вона й звичайній новенькій сукні радіти щиро буде.
– Ой, ну я не можу ж твоїх думок і понять таких дивних твоїх! – сміється найкраща подруга з Ірини Володимирівни. – Не столичну невістку їй подавай, з бідної сім’ї. І ти вважаєш, що така скромниця чоловікові буде вдячна за те, що він її в столицю привіз да пару нових колготок купив, чи що? Буде все життя дивитися на нього знизу вгору і очима плескати, так?
– Ну не те щоб вдячна, звичайно. Хоча – а чому б і ні? Якщо дійсно чоловік її привіз, одягнув з ніг до голови, забезпечив в усьому її добре? Це ось багачку здивуй спробуй ще в нас час, це далеко не кожному під силу, яка з дитинства як сир у маслі каталася, весь світ об’їздила, все побачила вже. А бідній дівчині все в радість буде, навіть якась дрібничка, найпростіший одяг, поїздка. Адже її ніхто не догоджав у всьому. Хіба я не права?
– Звичайно, не права, я вважаю зовсім інакше! – заявляє подруга. – Якусь бідну сільську дівчину впустити в свою сім’ю – так це смішно просто. Навіть така дівчина, коли побачить гроші, то ніколи не наситиця, вона звикне швидко до хорошого і теж скоро стане вибагливою, тому це не головне. Такі ненавидять всіх тих, кого вважають багатшими себе, а багатші – практично всі, хто в дитинстві не доношував речі за сусідами по сьомому коліні і кожен день їв цукерки. Так, вони, як правило, в побуті спритні і по життю пробивні, але. Дітей народжувати такі не хочуть, як правило – насиділися з молодшими братами-сестрами в батьківській родині, вони не швидко захочуть дітей, якщо взагалі захочуть. Родичів ненавидять, причому всіх. Не тільки свекрух. Такій жінці все буде мало, скільки не дай. Все життя буде вимагати все більшого і більшого з чоловіка. Воно вам треба? Вже краще багате ледащо, ніж таке чудо.
Хто з подруг правий, лише життя розсудить, адже питання вже непросте. Але не даремно люди говорять, що свекруха сама собі обирає невістку на яку заслуговує. Та чи правда це?
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.
