fbpx
Життєві історії
Чотири місяці тому подзвонив мені брат. Батьки розлучаються з ініціативи нашої матері. Мамі нашій 61 рік. Квартиру вже виставили на продаж, гроші поділять навпіл. Брат обіцяв батькові допомогти, квартиру йому купити, ну а з матір’ю, каже, вибач, тобі доведеться щось вирішувати. Бери її до себе. Я відразу здивувалася: куди до себе? У нас двокімнатна квартира, яку ми взяли в кредит і двоє дітей. Та й чоловік у мене навряд чи погодиться на те, щоб жити разом з тещою. А брат тоді сказав, мовляв, я за двома не зможу дивитися, якщо не можеш взяти маму до себе, то кажи нехай йде на вулицю

– Матері моїй 61 рік, а батько на рік старший за неї, батьки мої у шлюбі разом сорок років прожили! – розповідає 35-річна Ольга. – І зовсім не душа в душу. Ніколи не розуміла, чому мама моя так трималася за цей шлюб. тато – людина дуже непроста. Все повинно бути тільки по його і ніяк інакше. Ми з братом теж не особливо любили, коли тато був удома. І так слухалися з братом його беззаперечно.

– Зрозуміло.

– Ну ось, а чотири місяці тому подзвонив мені брат. Батьки розлучаються, каже, причому, з ініціативи нашої матері. Квартиру вже виставили на продаж, гроші поділять навпіл. Брат мій обіцяв батькові допомогти, квартиру йому купити, ну а з матір’ю, каже, вибач, тобі доведеться щось вирішувати. Бери її до себе. У перший момент я, звичайно, мало не впала взагалі: куди до себе? У нас двокімнатна квартира, яку ми взяли в кредит і двоє дітей. Та й чоловік у мене навряд чи погодиться на те, щоб жити разом зі своєю немолодою тещою під одним дахом. Не для того кредит платимо десятий рік, щоб в підсумку виявитися в двокімнатній квартирі вп’ятьох з тещею.

Брат на подив сестри тільки розвів руками.

– Ну а що ти, каже, від мене хочеш? Не я це розлучення придумав. Вони дорослі люди, вирішили, що разом не можуть. Ми повинні їм допомогти, ми ж їх діти. І один я все тягнути теж не хочу. Хіба мало що тобі нікуди взяти маму! Ну, скажи їй нехай йде на вулицю, якщо ти не хочеш її до себе брати.

Брат Ольги матеріально живе набагато краще сестри. Дітей у них з дружиною немає, зате є пара міських квартир і заміський будинок. Додати батькові грошей на нормальну однокімнатну квартиру брат зміг без проблем, для нього це не було так важко, як для сестри.

У Ольги з чоловіком двокімнатна квартира взята в кредит, який вони досі ще не виплатили і двоє дітей ще малих. Обоє працюють, тому кредит платили досі без проблем, навіть з невеликим випередженням, вкладаючи туди всі річні премії та бонуси.

Але другий кредит відчутно вплинув на їх бюджет.

– Звичайно, про те, щоб маму поселити до нас, я навіть не заводила й мови! – розповідає Ольга. – Відносини у чоловіка з мамою непогані, але це завдяки тому, що разом не жили, напевно. І ділити нічого. Особисто я б з матір’ю свого чоловіка жити дуже не хотіла, тому, думаю, у чоловіка ті ж думки, і його можна зрозуміти.

Дізнавшись, що теща буде без житла, чоловік Ольги відчутно задумався.

– Треба було тоді в молодості розлучатися, і заробляти собі на житло самій! – незадоволено мовив Ользі чоловік. – Або чоловіка знайшла б, пішла до нього. Чого досиділа до старості років? Щоб дочці на шию тепер сісти?

Теща мовчала чоловікові багато років, мовчки прибирала, прала, готувала, якось виправдовувала його поганий характер. А в 61 рік раптом зрозуміла – все, вистачить, далі так тривати не може! І подала на розлучення.

– Я пояснила їй, у неї гроші будуть, невелика сума за половину двокімнатної квартири, – розповідає Ольга. – Може, просто зняти їй квартиру в оренду? Але чоловік сказав, що це не вихід, гроші розлетяться миттю, і що далі? Треба щось купувати.

Кредит їм схвалили на подив без проблем, кредит оформили на Ольгу, і квартиру теж. Ніяких шлюбних договорів Ольга пропонувати чоловікові не стала, мамина квартира – це їхнє спільне майно. Але чоловік все одно незадоволений.

Він вважає, що батьки дружини зробили їм з дружиною багато проблем.

– Не розлучилися, коли були в силах самі вирішувати свої проблеми – значить, треба було вже й жити разом й далі! – міркує чоловік Ольги. – У них двокімнатна квартира була, могли б розійтися по різних кімнатах і не морочити нікому голову. Діти б тоді не мали проблем ніяких. А тепер нам розбирайся з їхніми труднощами. Невже так можна робити?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page