З того дня вже близько пів року минуло, але мені й досі непросто згадувати про це.
В один день, дуже несподівано для мене, не стало мого чоловіка. Він був прекрасною та доброю людиною, був для мене надійною опорою довгі роки нашого спільного життя у шлюбі.
Але вийшло так, що я багато про нього дізналася саме зараз, коли його, на жаль, немає вже поруч зі мною, і це, не дуже добрі новини для мене.
А вся справа в тому, що в заповіті, який склав мій чоловік, виявили ім’я іншої жінки, зовсім незнайомої мені і усім нашим рідним і близьким.
Я навіть зараз до кінця не розумію всієї ситуації, як таке можливо, адже ми з Юрком 30 років в шлюбі прожили разом, у нас є діти дорослі, які вже мають і свої сім’ї.
Про зраду я і подумати ніколи не могла за всі ці роки, ніколи й приводу для цього не було, все ж було добре у нас і жили, як люди усі. До слова сказати, що Юрко ніколи не поводився якось дивно, він був хорошою людиною, я завжди могла покластися на нього, довіряла йому. Подумати про те, що він міг зустрічатися з кимось, було просто неможливо. І тепер ще й це, що зовсім в голові моїй не вкладається – її ім’я в заповіті.
Що він в ній знайшов? Хто вона така? Звідки вона? Їй всього лише 26 років, що вона може розуміти у щирих відносинах, у взаємній підтримці та житті в цілому, це просто нереально. Всі роки нашого шлюбу з Юрком ми побачили багато чого, все пройшли разом, підтримували та поважали одне одного.
Я не хотіла сама здогадуватися про все, а просто якось я вирішила поговорити з нею, але враження були не дуже хороші після тієї розмови. Вона звичайна студентка, мої діти, що молодші за неї, і то більше в житті розуміють ніж вона. Вона нерозумна, негарна і не пройшла з ним всього того, що пройшла я за стільки багато років нашого шлюбу. Так що вона робить в заповіті? Сама вона нічого не каже, говорить, що так захотів сам Юрко. Мені прикро, що я не можу зрозуміти до кінця цієї таємниці.
Тепер вся родина знає про це, але ніхто з наших рідних чи знайомих зовсім нічого не знав про цю жінку. Ніхто не розуміє чому Юрко вказав її ім’я в заповіті. При цьому мій чоловік добре знав, що нам після того, як його не стане буде нелегко, коли ми дізнаємося про все. Невже не міг залишити хоч якесь пояснення, щоб мені на душі стало легше і я сама не вигадувала зайвого нічого? Щиро кажучи, я добре розумію, що просто так чужу людину в заповіті не вказують.
Моя мама каже, щоб я змирилася з цим, зхабула і лише тоді мені буде легше, пробачити свого чоловіка, адже він так хотів, це його воля, змиритися з цим і забути. Вона намагається пояснити, що в житті таке буває і не варто приймати це за зраду, тим паче це все в минулому і я змінити нічого не зможу.
Але я не можу зробити так, я не згідна зі словами своєї мами, я щиро не розумію як можна шукати щось на стороні, коли вдома тебе чекає твоя рідна сім’я. І як мені тепер дізнатися, що це за жінка, що чоловік віддав їй так просто частину свого майна, забравши його у своїх власних дітей, хоча дуже любив їх?
Фото ілюстративне.
