fbpx
Життєві історії
Чоловіка із заробітків Уляна зустріла в халатику і домашніх капцях. Уляна завжди вважала, що в першу чергу варто приділяти увагу собі, а тоді вже чоловіку і дитині. Не встиг чоловік роззутися, як вона його здивувала: — Я йду жити до іншого чоловіка. Та життя з іншим теж не склалося

Чоловіка із заробітків Уляна зустріла в халатику і домашніх капцях. Уляна завжди вважала, що в першу чергу варто приділяти увагу собі, а тоді вже чоловіку і дитині. Не встиг чоловік роззутися, як вона його здивувала: — Я йду жити до іншого чоловіка. Та життя з іншим теж не склалося

Натиснув кнопку дзвінка — і ось перед ним Уляна. Висока струнка, із глибоко посадженими очима. Вона була одягнена у шовковий короткий халатик і домашні капці.

Петро їхав додому, мов на свято. Накупив подарунків жінці і дитині, уявляв, як вони обоє кинуться йому в обійми. Як жінка почне розпитувати про його життя на чужині. А донька сидітиме у нього на колінах і хоч ні слова не буде розуміти, але уважно вдивлятиметься у батькові волошкові очі. За матеріалами

“ХТО ЗРАДИВ РАЗ У ЖИТТІ, НЕ ПОСОРОМИТЬСЯ ЗРАДИТИ ЩЕ РАЗ”. Автор Тетяна ЧИРВА

Ні холодна осіння мряка, ні важкі валізи не заважали Петрові мріяти. На горизонті височіла рідна дев’ятиповерхівка, він вдивлявся у вікна, але там були лише горщики з квітами на підвіконні. Раптом Петро побачив, як промайнула тінь. “Кохана дружина”, — подумав він із приємністю і прискорив кроки.

За мить він був біля дверей квартири. Натиснув кнопку дзвінка — і ось перед ним Уляна. Висока струнка, із глибоко посадженими очима. Вона була одягнена у шовковий короткий халатик і домашні капці. Як завжди з макіяжем і розмальованими довгими нігтями.

ПОЛОВИНА ЙОГО ЗАРПЛАТИ ЙШЛА НА КОСМЕТИКУ

Уляна вважала, що в першу чергу варто приділяти увагу собі, а тоді вже чоловіку і дитині. Хоч інколи їх сім’я страждала від переїдання напівфабрикатів і безладу у квартирі, але жінку це цікавило найменше. Чоловіку вона ще перед весіллям оголосила:

— Куховарити я не вмію, тому якщо хочеш бути зі мною, мусиш прийняти це як належне.

І Петро все одно запропонував їй шлюб. Половину його зарплати дружина витрачала на різноманітну косметику, креми й таке інше. Але він сам її вибрав, тут були і свої переваги. Коли вони йшли під ручку вулицею, усі чоловіки звертали увагу на його ефектну дружину. Це дуже тішило Петра, він у повному розумінні слова здмухував з неї пилинки. Друзі вже звикли до їх своєрідних стосунків, але єдиний, хто не міг звикнути до надмірної уваги, це була сама Уляна. Їй подобалося керувати Петром, але водночас вона хотіла, щоб він, як справжній чоловік, гримнув кулаком по столі і сказав:

— Буде по-моєму, і крапка!

Не такий був у нього характер, а ось у сусіда із першого під’їзду — такий. Це був колишній Улянин однокласник. Як тільки молода сім’я вселилася у будинок, він допомагав їм переносити речі. Відтак інколи заходив на каву.

Складно жилося молодому подружжю, грошей не вистачало, щоденні сварки зводили з розуму і чоловіка, і дружину. Коли батьки сварилися, маленька донечка починала голосно кричати, тільки таким чином вона могла зупинити ґвалт у хаті.

Уляна, Петро та її однокласник сиділи якось ввечері на кухні і пили. Дружина була у тому ж коротенькому халатику і капцях, роздивлялася свій новий манікюр, а чоловіки говорили про важливі речі. Сусід запропонував Петрові роботу.

— Тільки таким чином ти зможеш зберегти сім’ю, — він розповів, що знову чув через двері, як чоловік з жінкою сварилися через брак грошей.

Відтак Петро зважився і поїхав на рік у столицю з єдиною метою: довести Уляні, що він справжній чоловік і може забезпечити свою дружину і дитину усім необхідним.

“Я ПОКОХАЛА ІНШОГО”

Тепер він повертався додому із повними кишенями грошей та єдиною мрією — більше ніколи нікуди не виїжджати. Він обійняв дружину, поцілував у щоку і відчув, що вона поводиться холодно.

Зайшов у кімнату, кинув сумку в куток і плюхнувся на диван. Уляна сіла навпроти у м’яке крісло.

— Яка у мене гарна дружина, — не встиг закінчити свою думку він, як Уляна заговорила до нього твердим тоном:

— Я покохала іншого і йду жити до нього, вибач, нічого вже не вдієш.

Він не знав що відповісти. Мовчки дістав гроші із кишені і кинув на підлогу:

— Забирай, вони мені вже не потрібні! Не треба нікуди йти, залишайтесь тут. Ліпше я піду…

Він підійшов до маленької дворічної донечки, яка досі не розуміла, що відбувається. Дістав із дорожньої сумки великого рожевого зайця і обійняв їх обох.

— Хай щастить, — такими були останні слова зрадженого чоловіка.

Уляна одразу зателефонувала коханцю. Уже за п’ять хвилин вона посміхалася на кухні своєму однокласнику.

Наступного дня вона подала документи на розлучення. Чоловік усе ще мав надію зберегти сім’ю, тому їм присудили випробувальний термін — три місяці.

РОЗЛУЧЕННЯ ВИЗНАЛИ НЕДІЙСНИМ

Щодня чоловік напивався до свинячого писку і вмовляв дружину повернутися. Коханець тим часом втратив роботу і перед закоханими зрадниками гостро постала проблема браку коштів.

Уляна вже не раз отримувала ляпaси та стyсани за нарікання. Вона почала порівнювати теперішнього чоловіка із колишнім і знаходити переваги у минулому житті. Донька взагалі не мала уваги від нового батька — він відганяв її від себе, як паскудне собаченя.

Так склалися обставини, що однокласник поїхав у ту ж саму фірму, де працював чоловік Уляни. Відтак до щоденних дзвінків чоловіка приєдналися і дзвінки. Він полюбляв згадувати її зpаду:

— Той, хто зрадив раз у житті, не посоромиться зрадити ще раз. Дивись, щоб коли я повернуся, ти мене не зустріла так само, як свого Петра.

У такому становищі Уляна жила два місяці і вирішила повернутися до законного чоловіка.

Коли коханець повернувся із заробітків, у місті не було ні Уляни, ні Петра. Вони поїхали відпочивати у Єгипет, а на призначене судове засідання не з’явилися, їх розлучення визнали недійсним.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

facebook