Я вийшла заміж, як кажуть, дуже вдало. Володимир відразу ж підкорив мене своєю зовнішністю і вмінням красиво залицятися. Все так стрімко розвивалося, що не встигла я отямитися, як уже була одружена з коханим. Це був саме той чоловік, за яким, як за кам’яною стіною. Невдовзі у нас народилася донечка, а ще через шість років на світ з’явився син. І все у нас, здавалося б, було прекрасно. Свекруха весь час допомагала з дітьми. Володимир добре заробляв, тому я могла дозволити собі все, що захочу. Він ніколи не шкодував для мене і дітей грошей.
Але з часом мені стало не вистачати його уваги. Адже чоловік був постійно на роботі, а додому повертався завжди втомлений. Ми все рідше і рідше стали разом проводити час, виходити в світ. Мене починав з’їдати побут, а так хотілося, щоб все було, як раніше. Чоловік помічав моє невдоволення, тому вирішив мені влаштувати відпочинок. Він запропонував мені полетіти з подругою до Туреччини на два тижні. Сам він ніяк не міг. Я охоче погодилася.
На курорті я познайомилася з Олександром, який приїхав туди з друзями. Чоловік просто закрутив мені голову своєю харизмою. З ним я знову відчула себе справжньою жінкою. Але відпочинок закінчився і мені довелося повернутися додому. І я знову поринула в своє звичайне життя, згадуючи про ті прекрасні дні, проведені з Олександром. Продовжувати з ним спілкуватися я не збиралася лише з тієї причини, що хотіла зберегти сім’ю. Чоловік завжди довіряв мені і ні про що не здогадувався. Але на жаль, все таємне завжди стає явним.
Олександр через соцмережі знайшов мене і почав активно мені писати. Я просила його забути про все і дати мені спокій, але він не погоджувався. Чоловік про все дізнався випадково. Він не зміг пробачити мені зраду і подав на розлучення. Зараз діти живуть зі мною. Колишній чоловік утримує нас, з дітьми зустрічається, а зі мною навіть говорити не хоче.
З Олександром у мене так нічого і не склалося. Він виявився звичайним бабієм. Я дуже шкодую про те, що сама зруйнувала свою сім’ю. І все ще сподіваюся, що Володимир колись зможе мене пробачити. Найгірше, що весь цей час, поки я була одруженою, я ніколи не працювала, усім нас забезпечував Володимир. А тепер я навіть не знаю, як це в тридцять п’ять вперше влаштовуватися на роботу. Може, чоловік ще пробачить мені, адже я і досі його люблю.
Фото ілюстративне – fotovmire.