Так вийшло, що у чоловіка практично відразу після нашого одруження почалися проблеми з роботою і безгрошів’я. Я працювала одна, і все було на мені приблизно три роки. Тоді я не витримала і ми розлучилися.
Чоловік не хотів мене відпускати, він зрідка забігав до мене. Речі забирати не хотів, казав, що живе на роботі, і ми не розлучилися, що у нього поки проблеми з грошима він не буде висіти у мене на шиї. Чоловік вирішив повернутися в місто до своїх батьків, там він знайшов непогану роботу.
Через пів року він покликав мене приїхати до нього, щоб почати все спочатку і жити разом. У той момент у мене була стабільна робота. Я вагалася, але все ж прийняла рішення виїхати за ним. Поїхала, залишила все. Там жили бідно, але жили. Він працював один. Народилася наша дочка. Радості не було меж. Як батько він хороший. Любить своїх дітей, та й до чужих ставиться добре.
Прожили там майже 2,5 року. Роботи толком не було, та й платили погано і з перебоями. Було прийнято рішення повернутися назад, тим більше що йому запропонували роботу в нашому місті. Повернувшись, стали жити у моїх родичів. Я повернулася на стару роботу. Він теж працював. Було важко.
І тут він почав змінюватися. Став часто затримуватися на роботі або зовсім не приходити ночувати. Свою відсутність виправдовував тим, що завод новий, і він хоче, щоб бізнес розвинувся, щоб більше заробляти.
Я його підтримала в цьому. Стала довіряти і підтримувати адже він намагався, чекала його, переживала за нього, адже він старався для сім’ї. Але в підсумку через три місяці зміни роботи я дізнаюся, що він зустрічається з іншою жінкою. Дізналася я це випадково через його планшет, яким він користувався, поки не було телефону. Як купив телефон, він планшет віддав дочці для ігор. Там був месенджер, історію якого він забув видалити. Там були їх листування, про любов і спільні поїздки. Він їй писав, що закохався і не може без неї.
Сказати, що я була ошелешена, це нічого не сказати – я впустила планшет з рук. Далі на пояснення цього всього він сказав, що це просто листування і все. І це все неправда. І навіщо я взагалі полізла туди, куди не потрібно. Мовляв, вона скоро їде, і вони б з часом розлучилися б все одно.
Про все це дізнається вся його сім’я, і він мене звинувачує, що я все їм розповіла. Мовляв, самі розібралися б, а тепер кожен з них йому пише і засуджує. Батькам своїм він сказав, що я погана, його не розумію і багато чого. 10 років була нормальна, а тут стала поганою. Я прошу його розібратися і зробити вибір. Пояснюю йому, що мені важко і боляче нехай вже що-небудь вирішить.
На всі мої прохання відповідь була одна: «Я ще не визначився».
Дякую моїм близьким і рідним за їх підтримку, якби не вони, я не знаю, як би це все подолала.
Я і моя сестра збираємося з дітьми на відпочинок. Він з нами не поїхав, мовляв, не може через роботу. За всі ті три дні, що нас не було, ні дзвінка, ні повідомлення від нього. По приїзду я дізнаюся, що він теж не ночував всі ці дні вдома. Приїхав, вранці після нашого приїзду. На мої питання, де була відповідь одна: «Ти сама прекрасно знаєш, де і з ким я був».
Після цих слів я його вигнала і попросила більше не з’являтися в нашому домі, і забути про нас. Він пішов. На наступний день, як ні в чому не бувало, пише: «Привіт, як справи». Я не відповіла. Заблокувала його всюди.
Але через місяць він почав приходити, каже, що сумує, і що я все неправильно розумію. Допомагає де по дому, приносить продукти. А жити продовжує з нею.
Так тривало до Нового року, поки він не сказав, що хоче повернутися додому. Повернувся 1 січня. Сказав, що все тепер буде по-іншому, і він докладе купу зусиль, щоб ми був і щасливі. Сказав, що з нею більше не спілкується і знати її не хоче.
Зараз ми живемо разом. Він все також затримується, я намагаюся не зациклюватися на цьому. Дала другий шанс, вирішила, що треба довіряти. У якийсь момент впевненість в його вірності мене почала покидати. Я зайшла на її сторінку і побачила, що він проводив з нею час, фото вона виклала у себе на сторінці.
Чоловік мені сказав, що це старі фото, і я знову повірила. Намагаюся розуміти і зважати на становище. Готувати, любити і цінувати я вмію. Тому багато його друзів і його сім’я його не розуміють і засуджують. А мене всі питають – навіщо я все це терплю і чому не наважуюся вигнати невірного чоловіка.
Фото ілюстративне – telecomtimes.
