fbpx
Breaking News
Ірина на зpaди Сергія закривала oчі. Нiколи не думала, що минуле повернеться. На одній вечiрці зустріла свого колuшнього чолoвіка, алe батькам вирішила не зiзнaвaтися
Спочатку молодята жили непогано. Іван душі не чув у дружині. Коли ж наpoдuлася дівчинка, щасливішого батька не було. Вставав до Оксанки ночами, грався з нею, гyляв, бо дружина не дуже добре викoнувала матеpинські обoв’язки, дитина ніби їй заважала. Почалися свapки, уcе їй було не так. Чоловіка пpихиcтила рідна сестра, яка давно йoго кoхaла, але коли повернулася з лiкаpні, мало не знeпритoмніла від пoбaченого
– Дариночко, дoнечко, ти ж не xотіла мене вiдпускати! Хoч ти пpобач мамусю! Пpобач і пoїхали зі мнoю. – А ти, ти нас зpадила! Ти нaм ніxто. – Дiти, але ж я ж вам грoшей пpивезла. – Забиpайся, – не стеpпів Василь. – Жuли бeз тeбе і далі пpоживемо. Пoстоявши хвильку на поpозі, Аліна, не мaючи iншого виxоду, позaдкувала до двеpей
22 вepесня – Йоакима і Анни. Щo треба і чoго нe мoжна рoбити в цeй дeнь
Коли нe стaло Ліди, Борис Петрович з полегшенням зiтхнув, що більше не доведеться викликати лiкapів, провідувати хвopу дружину в лiкаpні, теpпiти вдома запах медuкaментів. Тeпер він більше часу може проводити з кoхaнкою. Та у сeлі все як на долоні і вcі про вcіх знають
Духовна Скарбничка
Чого ми ще не знаємо про молитву?

Ось уже швидко добігає кінця час моєї ранкової молитви. Я відкладаю молитовник. І все? Щойно я був з Богом, а, повернувшись до свого буденного життя, вже перестав з Ним бути? Абсурд і велика духовна загроза.

На жаль, часто ми маємо досить обмежене поняття молитви, зокрема і в змістовому, часовому та просторовому вимірах: молитва – це певні усталені тексти, які промовляються зранку і ввечері; час Літургії в церкві. І скільки це може тривати? Годину-дві? З двадцяти чотирьох? Для Бога, для Творця, для Найвищого Блага надто мало. Джерело

Добре, скаже хтось, продовжу час своєї молитви зранку і ввечері, вивчу нові псалми, більше читатиму Святе Письмо. Постанова – добра, але все одно відсоток часу для Бога залишається незначним.

Маємо зазвичай багато різних обов`язків, які, як не крути, забирають часу значно більше. І так ревного християнина, який хоче бути вірним Богові, роздирали б сумніви, переживання, що він зневажає Творця своєю короткотривалою молитвою, щось відбирає від належної Йому пошани, якби апостол Павло не поклав край цьому такими словами: «І все, що б ви тільки говорили й робили, – все чиніть в ім`я Господа Ісуса, дякуючи Богові Отцеві через нього» (Кл 3,17).

Читайте також:  – Синку, пробач, дзвоню знову – давно дуже хочу тебе побачити. Була я синку в лiкарів. Залишилося жити мені 10 днів

Чинячи щось і говорячи в ім`я Господа Ісуса, ми робимо не що інше, як творимо молитву, яка до того ж виходить за межі усталених молитовних правил і органічно вливається в наші щоденні справи, чим освячує їх. Як відомо з Катехизму, молитва буває чотирьох видів: прослави, подяки, покаяння, прохання. Св. Ігнатій Лойола говорить ще про «contemplatio in actio» («молитву в дії»), коли все, що ми робимо протягом дня, жeртвуємо Богові. І вона може містити в собі усі попередні види.
«Чи ви, отже, їсте, чи п`єте, чи щонебудь робите, усе робіть на славу Божу!» (1 Кр 10,31), – каже апостол.

Навіть такі незначні справи, як прийом їжі та пиття, виявляється, можуть стати молитвою, молитвою прослави, якщо виважено до них підійти, робити їх з відповідним налаштуванням духа, дякуючи Богові Отцеві.

Що вже казати про наше служіння ближнім, виконання обов`язків по роботі, спілкування в сімейному колі чи з друзями… Все це можна перетворити на молитву і зробити заклик апостола Павла: «Моліться без перерви» (1 Сл 5,17) можливим для здійснення.

Головне, щоб у всьому цьому, що ми робимо протягом дня, ми справді зберігали пам`ять про Бога, прослава Якого має закладати фундамент усіх наших справ, якими буденними вони б не здавалися, плекали духа вдячності Йому і не допускали гріха. Тоді не дві, три, п`ять, а всі двадцять чотири години нашої доби будуть призначені для Творця.

Автор: Василь Калита

Related Post