Щороку 1 січня ми святкуємо Новий рік, а 14 січня – старий Новий рік. А за церковним календарем Новий рік наступає 1 вересня.
Відповідно, 14 вересня, за старим стилем, — день так званого індикту, церковного Новоліття. Саме з нього розпочинався новий рік у допетровські часи.
Традиція ця прийшла до нас з Візантії, з часів І Вселенського Собору. Вона була пов’язана з податковою п’ятирічною системою Римської імперії та переписом населення, введеними імператором Октавіаном Августом ще у І столітті до Різдва Христового, на згадку про яку залишилося слово «індикт», що означає «оголошення».
На церковне Новоліття було прийнято дякувати Богові за щедрий врожай та просити Його благословення на рік наступний.
Звичай робити це до сьогодні зберігся лише в Православній Церкві, де й донині 14 вересня, під час молебню на новий рік, лунають слова:
«Усього створіння Творче, Той, Хто часи й роки у Своїй владі поклав, благослови вінець літа благости Твоєї, Господи, зберігаючи в мирі людей Твоїх, міста і села Твої, молитвами Богородиці, і спаси усіх нас».
Народні прикмети цього дня.
Дощова погода – до сирої осені.
Шпаки на південь не летять – осінь буде затяжною.
Якщо погода тепла, то і вся зима теплою буде.
Якщо гуси відлітають, то зима буде ранньою.
Південний вітер дме – до теплої та сирої зими.
Теплий і сонячний день – і осінь буде теплою.
Фото ілюстративне.
