Життєві історії
– Де ти була? – з докором глянула на мене донька, коли я повернулася додому. Ірина глянула на сумки і скривилася: – Мамо, ти що, знову на ринок
– Не для того я ростив нашу єдину донечку, щоб зараз її віддати заміж за цього пройдисвіта, – твердо заявив Макар. Марія знала, що якщо чоловік вже прийняв
– А чого так далеко, сину, чому ви не хочете в селі весілля робити? – спробувала я вирішити цю проблему ще по телефону, коли мій єдиний син мені
– Невже діти забули за мій день народження? – з самого ранку Марію не покидали сумні думки, у неї ювілей, а ні син, ні дочка не те, що
Ще на роботі Марта відчула, що їй треба кілька обновок на весну. А тут якраз зарплата прийшла на карточку, тож щаслива жінка відразу після роботи поїхала в торговий
– Як добре, свахо, що ви якраз у відпустці! То ми до вас і приїдемо, у вас гарно дуже, село курортне, сніг, краса неймовірна навколо, – каже мені
– Мамо, що є їсти? – запитав старший син, щойно зайшов на кухню. – Ти вже прокинувся, синку? А я якраз котлет насмажила, – відповіла Марина. – Знову
– Катерино, я все розумію, але і мама до нас не часто приїжджає, тому якщо можеш, то зустрінь її, – каже мені чоловік. В той день я мала
– Як же я несправедливо з батьком своїм повелася, – картала себе Наталка, але усвідомлювала, що все занадто пізно. Але вона і уявити не могла, що все саме
Світлана Григорівна жила в одній квартирі зі своєю вісімдесятирічною матір’ю. Вона працювала бухгалтером у великій керуючій компанії, і як тільки настав пенсійний вік, жінка одразу ним скористалася та