Життєві історії
Мені все життя здавалося, що жити в багатодітній родині весело та це велике щастя, тому що у дітей завжди є близькі і люди, з якими можна обговорити усе,
Мої батьки розлучилися, коли мені було 17 років. Разом вони прожили майже 20 років, але сімейним життям це було важко назвати, адже вони постійно сваpилися. Я була старшою
Я маю єдиного сина і завжди намагалася допомогти своїй єдиній дитині у всьому і ніколи не шкодувала себе і своїх сил, навіть коли були важкі часи і мені
Моя невістка, напевно, ніколи не зміниться. Чотири роки тому не стало мого сина, мені дуже його шкода. Все могло б бути зовсім по-іншому, але вже сталося як є.
Коли я частенько приїжджаю в своє рідне село, де я народилася та виросла, то всі люди якось косо дивляться мені в слід. Я завжди минаю хату своєї рідної
Якось я зятю своєму якось кажу, Іване, ну немає зараз таких пенсій, це абсолютно точно. Я он пенсію отримую 2 900 гривень щомісяця. А він мені: “Олено Дмитрівно,
Я не збиралася їхати в цьому році додому у відпустку, бо час неспокійний. Але мої діти наполягли на тому, щоб я приїхала і поділила їх майном. Тепер вони
Моя рідна сестра багато років жила в селі з нашими мамою та татом. Мар’яна доглядала спочатку нашого тата, а потім і маму. Всі ці роки я жила в
З Катериною ми познайомилися кілька років тому, коли приїхали в Київ на семінар по роботі. Відтоді почали дружити, але в гості одна до одної не їхали, бо вона
Три місяці тому я забрав стареньку маму до себе в Київ, вона живе в Одеській області, адже дуже хвилювався за неї. До цього вона й сама добре справлялася,