fbpx
У свої 60 років мені довелося їхати на заробітки в Італію. А через 12 років я повернулася додому, і не мала де жити, тому зараз мене приютила у себе в селі одна моя родичка. Я поїхала в Італію, 12 років там працювала, все дітям відправляла, а вони мали складати гроші на житло. Проте, коли я повернулася додому, то зрозуміла, що ні грошей, ні житла немає. Ні син, ні невістка, яким за 40, ні онук, якому майже 20, ні одного дня ніде не працювали. Вони користувалися моїми грошима, а також брали численні кредити на машини, на техніку, на подорожі. Жити з ними я не змогла, це занадто складно. Тому я і переїхала в село до родички, і живу в її старій хаті
У свої 60 років мені довелося їхати на заробітки в Італію. А через 12 років я повернулася додому, і не мала де жити, тому зараз мене приютила у
Про те, що Вадим одружений, Віка навіть не підозрювала. Обручки на пальці у нього не було. В стрічках соціальних мереж теж не було навіть натяку на те, що у нього є дружина і діти. Але, одного разу, до Вікторії на роботу прийшла незнайома жінка, і заявила, що вона – дружина Вадима. В доказ показала їхні спільні фото і відповідні документи. Коханий відпиратися не став, сказав, що це правда, але запевнив, що він збирається з дружиною найближчим часом розлучитися. Та Віка уже не стала його слухати. Вона найбільше в житті не любила брехню, а Вадим її обманював так довго
Вікторія йшла вулицею, і не приховуючи сліз, кляла свою долю, що все так вийшло. Вона з Вадимом зустрічалася вже більше року, і навіть потай, у думках, вже заміж
Коли ми з братом виросли, то бабуся подарувала йому на 18-річчя свою квартиру. Мені тоді було 25 років, і на свій ювілей я отримала від неї аж 2 тисячі гривень. У бабусі є сестра, і саме до неї вона переїхала, коли віддала онуку своє житло. Вони собі думали, що на старість їм буде простіше жити вдвох, навіть комуналку платити, і то легше. Та жіночки прорахувалися, бо кожна з них мала свій, непростий, характер, і разом ужитися вони так і не змогли. Нещодавно вони черговий раз щось між собою не поділили і бабуся зателефонувала мені і почала скаржитися на життя, та просити, щоб я її до себе забрала
Так вийшло, що мої батьки розлучилися, коли я була ще маленькою. Батьки стали жити кожен своїм життям, але мама зберегла добрі стосунки з свекрухою. Тому я часто бувала
Сьогодні ввечері мама мені дзвонила, плакала, вона зараз в Миколаєві живе сама. Я довго слухала її, а потім згадала подругу свою. Вона нещодавно в Німеччину поїхала і маму свою стареньку з собою взяла. Мама дуже не хотіла їхати на чужину, хотіла в Миколаєві залишитися, та подруга збрехала їй, сказала, що скоро вони повернуться назад. Мама її стала речі збирати, улюблену хустинку свою взяла. Як же моя подруга шкодує тепер про свій вчинок
Зараз ми з чоловіком і двома дітьми живемо в Івано-Франківську, я після шлюбу перебралася жити в квартиру до Дмитра, адже тут він мав своє житло. Сама я родом
Одного разу в санаторій приїхав відпочивати молодий парубок, Іван. Ліда в нього з першого погляду закохалася, носила йому спеціальні покращені порції, щоб звернути увагу на себе, але йому сподобалася Ніна. В перший же вечір, коли Ніна поверталася з роботи, він її чекав в синьому костюмчику біля воріт санаторію. Костюм, як він потім сам зізнався, він одягнув для солідності, бо вважав, що інакше в свої 20 років він зверне на себе увагу красуні Ніни. Іван запропонував провести Ніну додому. Вона погодилася, бо на вулиці вже вечоріло. По дорозі вони говорили про все, і ні про що, і Іван вже ні на хвилинку не сумнівався – він дуже хоче, щоб Ніна стала його дружиною
Коли у 25 років Ніна залишилася без чоловіка, якого раптово не стало, вона просто не знала, що має робити далі. У них з чоловіком росла маленька донечка, Іринка,
Оксана була молодшою за Степана на 12 років, уже розлученою, але дітей у шлюбі з першим чоловіком, у них не було. Статечний і дуже мудрий Степан Андрійович теж їй дуже припав до душі, але вона знала, що він одружений, тому і приховувала свої почуття до нього, як могла. Вони просто разом проводили час, боячись зізнатися навіть собі у своєму коханні одне до одного. Степан вирішив, що далі так тривати не може, і, відсвяткувавши свій 45-річний ювілей, сказав дружині, що йде з сім’ї
Коли Степан вирішив йти з сім’ї, люди дуже по-різному ставилися до цього – хтось його засуджував, але близькі люди, які знали, як було все насправді, розуміли, чому він
Коли Василь, нарешті, розбагатів, він вирішив в село приїхати, щоб показатися мамі, і щоб вона побачила, що не такий він і пропащий, як вона вважала. Та не встиг. Хто ж знав, що вона так рано піде у засвіти. – Синку, а вона тебе чекала, – сумно сказав дід Михайло. – Поки сиди мала, стояла на хвіртці, а потім, вже коли злягла, то все просила мою Настю, яка біля неї ходила, щоб та на вулицю вибігла і глянула, чи, бува, ти не приїхав. – То, виходить, ви з Настею мою маму до кінця доглянули? – поцікавився Василь. – То я вам все оплачу, – поспішив запевнити він. Михайло лише поплескав його по плечу, і пояснив, що справа не в грошах
Василь вперше за багато років повернувся в село. Він під’їхав на своїй великій чорній машині аж до самих воріт, сподівався, як завжди, на хвіртці побачити маму. Вона любила
Як сина не стало, ми з батьком взялися допомагати невістці з онуками. Я Валентину дуже шкодувала, давала їй гроші навіть на хліб. Невістка надякуватися не могла, адже ми з чоловіком усе6 робили для них. Вже рік відтоді минув і я задумалася, якісь сумніви закралися в мені. Валентина тепер дуже дивно поводиться і я не знаю чи правильно ми робимо, що усі гроші їй віддаємо
На превеликий жаль, три роки тому мого єдиного сина не стало. Після того його дружина, моя невістка, з онуками моїми просто сіли мені на шию, як би дивно
В Італії я заробила на свій бізнес, приїхала додому і відкрила магазин та готель, але мій чоловік замість того, щоб подякувати мені за це, вирішив зі мною розлучитися
В свої 48 років я поставила 2-х дітей на ноги, забезпечила їх житлом, а для себе – відкрила невеличкий бізнес, щоб мати з чого жити. Через це мій
Я в селі свою хату залишила, господарство продала і поїхала в місто до сина глядіти їх дитину, щоб невістці краще жилося, вона могла навчатися, працювати і відпочивати. Та поступово Ольга звалила на мене всю хатню роботу, я й сама не помітила, коли стала служницею для найрідніших людей. Я чекала, що вони будуть вдячні мені, цінуватимуть мою працю, та тепер дуже складну ситуацію маю лише
Так склалося, що я – мама сина, свекруха для його дружини, своєї невістки. Зізнатися щиро, я ще давно вирішила для себе, що буду добре ставитися до своєї невістки,

You cannot copy content of this page